У Києві в гібридному форматі відбулася презентація дослідження «Практики залучення жителів до процесу формування та реалізації місцевої політики», яка завершилася експертним обговоренням трансформації громадської участі в умовах війни. Захід організувала Асоціація самоорганізації населення. До участі долучилися представники органів місцевого самоврявання, військових адміністрацій, міжнародних партнерів, громадських організацій та експертного середовища. Понад 60 учасників взяли участь у заході онлайн через Zoom, також здійснювалася відкрита онлайн-трансляція заходу, що дозволила долучитися до обговорення всім охочим.
Сам формат заходу став відображенням однієї з ключових ідей дослідження: сучасна громадська участь має залишатися доступною незалежно від того, де перебувають жителі громади.
У центрі обговорення були результати дослідження, підготовленого консорціумом організацій у межах проєкту «Формування правової основи та посилення громадської участі у відновленні деокупованих територій». Дослідження охопило 103 територіальні громади України та проаналізувало, як трансформувалися інструменти громадської участі в умовах повномасштабної війни, які практики вже використовують громади та які підходи мають найбільший потенціал для подальшого розвитку.
Під час презентації були представлені ключові результати дослідження. Зокрема, сьогодні 85,8% зафіксованих практик громадської участі реалізуються в онлайн-форматі, ще 12,4% — у гібридному. Водночас лише 21,3% із них мають нормативне закріплення, що свідчить про те, що практика розвитку цифрової громадської участі сьогодні випереджає її правове регулювання.
Ознайомитися з аналітичним бріфом дослідження.
Завантажити повний текст аналітичного звіту.
Після презентації результатів відбулася експертна дискусія, учасники якої обговорили розвиток електронної демократії, законодавчі виклики громадської участі, роль цифрових інструментів, особливості роботи військових адміністрацій та участь жителів у процесах відновлення.
Відкриваючи дискусію, голова Асоціації самоорганізації населення Ірина Іванова наголосила, що сьогодні особливо важливо не лише досліджувати трансформацію громадської участі, а й створювати майданчики для відкритого професійного діалогу між громадами, експертами та державою.
«Ми свідомо будували цей захід не лише як презентацію результатів дослідження, а як простір для обговорення. Сьогодні громади вже напрацьовують власні рішення, експерти формують бачення, держава працює над законодавчими змінами. Наше завдання в цьому контексті – допомогти цим процесам зустрітися. Саме у такому діалозі народжуються рішення, які згодом можуть стати основою сильної та сучасної системи громадської участі.»
Аналітикиня проєкту «Формування правової основи та посилення громадської участі у відновленні деокупованих територій» Ірина Гайдучик наголосила, що дослідження не мало на меті лише описати існуючі практики.
«Метою цього дослідження було не просто зафіксувати існуючі практики громадської участі під час війни. Для нас воно стало відправною точкою для ширшої розмови про те, як змінюється взаємодія між владою та жителями, які інструменти вже працюють, а які ще потребують розвитку. Саме тому дослідження не є нашим кінцевим результатом. Нашою кінцевою метою є діалог між громадами, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями, експертами та самими жителями. Ми хочемо спільно шукати відповіді на те, як зробити громадську участь більш системною, впливовою та адаптованою до умов війни.
Одним із таких інструментів ми бачимо майбутній путівник, який запропонує громадам можливі підходи до врегулювання взаємодії між владою та жителями на рівні локальних рішень. Тому ми закликаємо громади, експертів і всіх, хто працює з цією тематикою, долучатися до його створення, ділитися своїми практиками, напрацюваннями та ідеями. Ми переконані, що лише спільними зусиллями можна створити документ, який стане не просто збіркою рекомендацій, а практичним дороговказом для громад, що прагнуть вибудовувати якісну, системну й результативну взаємодію зі своїми жителями.»
Однією з ключових тем дискусії стало питання нормативного врегулювання дистанційної та гібридної громадської участі. Учасники погодилися, що законодавство має визначати базові стандарти, не обмежуючи громади у пошуку власних моделей взаємодії.
Коментуючи рекомендації дослідження, керівник програм розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба окремо звернув увагу на перспективи інтеграції інструментів громадської участі з державною цифровою інфраструктурою. За його словами, розвиток відповідного функціоналу на платформі «Дія» потребує постійного діалогу між державою, громадами та експертною спільнотою.
«Інтеграція державної цифрової ідентифікації у механізми громадської участі — це логічний наступний крок. Але критично важливо, щоб ці рішення розроблялися у постійному діалозі з громадами та експертами, адже змінювати цифрові сервіси після їх впровадження значно складніше, ніж одразу закласти правильну модель.»
Директор Програми «Демократія та належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський підкреслив:
«Для нас це дослідження ніколи не було лише спробою зафіксувати як громадська участь працює сьогодні. Насамперед ми дивилися вперед. Дивилися на те, як ці інструменти працюватимуть після деокупації територій. Ми розуміємо, що на багатьох із них певний час буде неможливо повернутися до звичних демократичних процедур, зокрема виборів. Водночас саме там потрібно буде відновлювати довіру, вибудовувати діалог і повертати людей до спільного ухвалення рішень. Саме тому вже сьогодні важливо шукати й апробовувати моделі громадської участі, які допоможуть громадам пройти цей непростий перехідний період і закласти основу для сталого демократичного врядування в майбутньому.»
Окрему увагу учасники приділили тому, як зробити громадську участь невід’ємною складовою процесів відновлення громад. Йшлося про необхідність формування універсальних принципів прозорості, відкритості та залучення жителів до ухвалення рішень без створення окремих процедур для різних типів проєктів.
За підсумками заходу учасники погодилися, що війна не зупинила розвиток громадської участі, а стала поштовхом до пошуку нових форматів взаємодії між владою та жителями.
Одним із наступних етапів роботи стане підготовка практичного путівника, який запропонує громадам можливі підходи до врегулювання взаємодії між владою та жителями на рівні локальних рішень. Його планують розробляти у відкритому діалозі з громадами, експертами та всіма, хто вже сьогодні впроваджує інструменти громадської участі на практиці.
Команда проєкту запрошує представників громад, органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій, експертного середовища та громадських організацій долучатися до його створення, ділитися власними практиками, напрацюваннями та ідеями. Саме широкий обмін практиками й досвідом має стати основою документа, який допоможе громадам вибудовувати більш системну, відкриту та результативну взаємодію зі своїми жителями в умовах війни та майбутнього відновлення.
Захід провела ВГО «Асоціація самоорганізації населення» в рамках проєкту “Формування концептуальних та правових засад ефективного повоєнного відновлення деокупованих територій України”, який підтримується Міжнародним фондом “Відродження”. Проєкт реалізується у співпраці ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини” та ГО “Асоціація “Відродження та Розвиток”.
