Конфлікти в громадах Херсонської області: півроку після виборів

У вступному слові Олександр Мошнягул розповів про причини та типологію конфліктів в громадах області, досвід Причорноморського центру у допомозі з їх розв’язання; про механізми демократії участі, які застосовувались в громадах.

Він наголосив на тому, що на загальну ситуацію в громадах суттєво вплинули останні місцеві вибори  (жовтень 2020 р.), під час яких частина громад була об’єднана примусово, за рішенням виконавчої влади, а спосіб проведення виборів в найбільших таких громадах позбавив периферію представництва. Цей примус викликав невдоволення в частині громад, адже об’єднання відбувалось відверто всупереч їх бажанню. Це, з одного боку, загострювало соціальну напруженість та закладало конфлікти на майбутнє, а з іншого створювало виклики для місцевої влади, якій на ці виклики доводилось реагувати.

Дійсно, різні громади реагували на ці виклики по різному. Наприклад, в Нижньосірогозькій, до якої увійшло 24 населені пункти, відразу ж почали з інтегруючих заходів: за кожними селом були закріплені депутати та старости. Кожен депутат отримав рекомендації створювати в селах ОСН. Громада відразу ж почала розробляти Стратегію розвитку. Керівництво усвідомлює, що найбільші загрози виникнення конфліктів знаходяться в сфері освіти. І тому домовились про співпрацю в цьому питання із експертами ПЦПСД. Останні провели комплексне дослідження стану освітніх закладів громади, підготували пропозиції щодо розвитку освітньої мережі громади, які мають увійти до  згаданої Стратегії.

Далі Артем Чайковський більш детально зупинився на роботі експертів над питаннями оптимізації освітньої мережі в Нижньосірогозькій громаді

Володимир Молчанов розповів про те як експерти працювали з Присіваською громадою на запобігання конфлітним ситуаціям через впровадження комунікаційних механізмів: звітування та прийомів депутатами і консультацій з громадськістю на рівні виконавчої гілки.

Водночас експерт зазначив, що є і негативні приклади. В яких часто брак відповідальної комунікації є не причиною конфлікту, яку можна усунути, а наслідком непродуманих політичних рішень про примусове об’єднання і про спосіб проведення виборів.  Партійні висуванці в таких радах, а часто і голови, також висунуті обласними організаціями партій, розуміють, що суб’єкти висування – єдині джерела впливу на них. І абсолютно не зважають на власних виборців.

Передусім на виборців з периферійної частини громад, хоча адміністративні центри зазвичай мають лише третину, а то й менше виборців, натомість депутати-партійці переважно проживають саме в центрах. Прикладами браку відповідальності є скандальні рішення Білозерської селищної ради про виділення «громадянам» комунальних земель під елітними виноградниками в с. Дніпровське. Або своєрідний «розвиток» Дар’ївської громади, коли депутати, попри наявність в інших селах низки пристосованих приміщень в комунальній власності, задля проведення сесій саме в с. Дар’ївка витрачають всі кошти бюджету розвитку поточного року на облаштування поверху в орендованому приміщенні. А на спробу місцевої громадської організації долучити Дар’ївку до проєкту запобігання конфліктам, голова відповів категоричною відмовою.

На завершення Олег Дядюн, який був депутатом Бериславської районної ради попереднього скликання і головою бюджетної комісії, розповів про ситуацію в громадах свого району.

Захід підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту ХОО Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень «Залучення мешканців об’єднаних громад до реалізації реформ, шлях до розв’язання конфліктів»