Спадком 28 новостворениих об’єднаних територіальних громад (ОТГ) Миколаївщини є низька якість шкільної освіти. Чи можливо оптимізувати сільську шкільну освіту силами ОТГ?
Проблеми освітньої реформи обговорили експерти, керівники від освіти та представники ОТГ Миколаївщини 5 березня 2018 року на прес-конференції «Серйозний виклик для ОТГ: як оптимізувати сільську шкільну освіту та підвищити її якість?». Захід відбувся у приміщенні Миколаївської науково-педагогічної бібліотека (вул. Адміральська, 31. м. Миколаїв), організатором заходу стали ГО «Український кризовий медіа-центр» (м. Миколаїв) та ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва».
Своє бачення на сьогоденні проблеми реформи сільської освіти та шляхи їх вирішення представили:
Айдер Сеїтосманов – експерт шведсько – українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні»;
Олена Удовиченко – в.о. директора Департаменту освіти та науки Миколаївської ОДА;
Тарас Кремінь – Народний депутат України, один з співавторів Закону України “Про освіту”;
Олександра Тихолаз – начальник відділу освіти, молоді та спорту Доманівської селищної ОТГ.
У прес-конференції також взяли участь представники системи освіти Доманівської ОТГ.
Модератором прес-конференції став Михайло Золотухін – директор ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва».
Народний депутат України Тарас Кремінь: «Оновлення потребує не тільки форма , а й зміст навчального процесу»
Розпочинаючі захід, народний депутат України Тарас Кремінь окреслив системні проблеми управління сучасної української сільської освіти, серед яких назвав:
– неспроможність керівників громад прийняти рішення у сфері освіти;
– нерозуміння керівниками громад освітніх потреб через їхню специфічність;
– формальність підходів до створення нового освітнього простору.
За його переконанням, оновлення потребує не тільки форма, але й зміст освітнього процесу. Тарас Кремінь серед головних поточних проблем освіти на Миколаївщині назвав забезпечення якісним харчуванням шкіл і дошкільних закладів, проблему виплати 25 % надбавки вчителям.
Фото 2. Експерт з реформування освіти Айдер Сеїтосманов (ліворуч) та один з авторів Закону України “Про освіту” народний депутат Тарас Кремінь
При цьому Народний депутат не обійшов увагою й поточні проблеми шкільної освіти: не в кожній школі є інтернет, директори шкіл не володіють іноземними мовами, не вміють користуватися скайпом, не усі школи мають сайти. За його думкою, важливою передумовою реформи освіти є відкритість органів управління освітою, усі зацікавлені сторони мають знати про те, що відбувається в освіті.
Тарас Кремінь також згадав про позитивний скандинавський досвід у розбудові освіти, який слід врахувати при реформі освіти в Україні, відзначив, що знаковою подією для української освіти є проголошення 2018 р. роком інклюзивної освіти в Україні.
Айдер Саїтосманов: «Оптимізація шкільної освіти стала серйозним викликом для громад»
Айдер Сеїтосманов працює над реформою освіти в Україні як експерт шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні». Проект у сфері освіти передбачає два рівні роботи – національний рівень, на якому реалізовується допомога Міністерству освіти і науки України у розробці законодавчих актів, і регіональний рівень, який передбачає роботу з місцевими громадами.
Айдер Сеїтосманов вважає оптимізацію шкільної мережі серйозним викликом для громад, оскільки передані в розпорядженні ОТГ шкільні заклади потребують як значного фінансування з бюджету громади, так й комплексної оптимізації усіх процесів.
Одна з головних проблем розвитку освіти на селі – наявність шкіл 1-3 ступеню з чисельністю учнів менше 100 осіб. В таких малокомплектних школах організувати якісне навчання неможливо. Для Миколаївщині ця проблема є актуальною, адже частка сільських малокомплектних шкіл в області становить близько 30 %.
Звідси перше завдання для управління ОТГ: як створити нову шкільну мережу з якісним кадровим, фінансовим забезпеченням процесу навчання? Йдеться не про «заміну вивісок», за висловом Айдера Сеїтосманова, а про створення принципово нової системи освіти, яку дозволяє створити новий Закон України “Про освіту”. В Україні є приклади громад, які повністю повернули функції, гроші і повноваження до районних адміністрацій у сфері управління освітою, таким чином знявши з себе відповідальність за освіту в громаді. Але також є й приклади успішного вирішення завдань реформ сільської освіти в ОТГ (наприклад, Дунаєвецька селищна ОТГ на Хмельниччині, про досягнення якої в сфері освіти ФРММ робив публікацію).
Фото 3. Експерт з реформування освіти в ОТГ Айдер Сеїтосманов
Особливістю освітньої реформи, за думкою експерта, є те, що освіта знаходиться у сфері трьох реформ: адміністративної (створення ОТГ), фінансової (децентралізація фінансових повноважень), секторальної (власне, сама освіта, як специфічний сектор). Нова реформа освіти в Україні має стати такою ж успішною, як свого часу ЗНО, запровадження якого дозволило багатьом талановитим дітям вступити до ВНЗ, вважає експерт.
Айдер Сеїтосманов, характеризуючи сучасний стан сільської освіти, зазначив, що сільська малокомплектна школа – «безпрограшний бізнес для родини», оскільки непоодинокими є випадки, коли у сільській школі працевлаштовані родичі, знайомі, друзі директора. На фоні таких родинних зв’язків навчальний процес у школі не має найвищого пріоритету, в результаті чого сільська громада отримує не школу, а «садочок для дорослих», в якому діти здебільшого просто знаходяться, про що свідчать їхні результати ЗНО.
Також серйозним викликом для ОТГ у реформуванні сільської освіти, за думкою експерта, є те, що голова ОТГ, як правило, не хоче брати на себе відповідальність за зміни у сільських школах, оскільки вони несуть невизначеність і нестабільність особисто для нього.
Що пропонує Айдер Сеїтосманов для успішного реформування сільської освіти? По-перше, розглядати оптимізацію сільської освіти як постійний процес, який планується на 6 років з урахуванням потенціалу громади: наявності учнів різних вікових груп, педагогів, фінансових ресурсів громади, шкільних автобусів, матеріально-технічного забезпечення шкіл, стану доріг, планів по їхньому ремонту.
По-друге: голова громади відповідає за якість освіти у своїй громаді, сільські школи, якими опікується ОТГ, у сучасних законодавчих умовах отримала фінансову, педагогічно-методичну автономію.
Експерт також повідомив, що кращі практики реформування сільської освіти в Україні зібрані на сайті шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні».
Освітяни Доманівської ОТГ: є проблеми як з фінансуванням, так й з організацією системи освіти
У своєму виступі Олександра Тихолаз, начальник відділу освіти, молоді та спорту Доманівської селищної ОТГ, окреслила коло основних проблем функціонування системи освіти в ОТГ, серед яких як проблеми з фінансуванням освіти, так й з подоланням відстаней при перевезенні учнів до опорних шкіл; стан доріг на території громади незадовільний, що є серйозною перешкодою при організації безпечного перевезення школярів.
Фото 4. Освітяни Доманівської ОТГ
Від освітян Доманівської ОТГ також виступив Анатолій Макогоненко, директор школи № 2, який розповів про певні досягнення у реформуванні сільської шкільної освіти, зокрема про те, що школи ОТГ забезпечені високошвидкісним інтернетом, проект реалізований коштом зовнішнього фінансування. При цьому є сильний контраст між різними сільськими школами, про що свідчать дані проведення ЗНО. За його думкою, освітянам ОТГ потрібна методична допомога у розрахунку освітньої субвенції за новою формулою.
Олена Удовиченко: «школи – не центр працевлаштування для дорослих»
Олена Удовиченко, в.о. директора Департаменту освіти та науки Миколаївської ОДА, прокоментувала ситуацію з управлінням освіти в Доманівькій ОТГ, зазначивши, що ця ситуація – приклад того, як не треба робити. Вона відмітила, що в ОТГ було припущено низку порушень на етапі формування бюджету. У сучасних умовах для фінансування сільської освіти в ОТГ є можливість задіювати фінансування як з власного бюджету, так й з державного, використовувати позабюджетні можливості фінансування освітніх програм. Відносно закриття шкіл – їх необхідно закривати там, ще є у цьому потреба, оскільки, за даними чиновника, в Миколаївській області існують школи. де утримання учня обходиться бл. 42 тис. грн на рік, при середній вартості по області бл. 9 тис. грн на рік.
Також Олена Удовиченко наголосила на важливості кадрового забезпечення і професіоналізму педагогічного складу у сільських школах: “школа – не центр працевлаштування для дорослих!”, оскільки непоодинокими є випадки, коли один вчитель викладає декілька різнопланових предметів.
Фото 5. В. о. директора Департаменту Освіти Миколаївської ОДА Олена Удовиченко (ліворуч) та начальник відділу освіти, молоді та спорту Доманівської селищної ОТГ Олександра Тихолаз
Відносно організації управління шкільною освітою в ОТГ – якщо на території ОТГ є лише 2-4 заклади освіти, недоцільно створювати управління освіти в ОТГ, є сенс передати повноваження до районної адміністрації. Принциповим також стоїть питання з організації повноцінної методичної служби, з якої згідно останніх законодавчих змін, знято функцію контролю вчителів (досвід ефективної організації та використання методичної служби описано ФРММ у матеріалі про реформу освіти в Дунаєвецькій громаді).
Олена Удовиченко також повідомила, що у 2017 р. до державного бюджету з обласного бюджету було повернуто 3 млн. грн за 4,5 млн. грн через неспроможність їхнього цільового використання. Тобто фінансовий ресурс системою управління освіти Миколаївської області не використовуються повною мірою. Також чиновниця навела дані, що у 2018 р. 7 млн. грн буде виділено на розвиток інклюзивної освіти, 6 млн. грн на електронні підручники, 12,5 млн. грн на оновлення матеріально-технічної бази шкільних кабінетів предметів природничо-математичного циклу, також буде достатньою мірою профінансовані програми “Шкільний автобус”, компьютерного забезпечення, закупівлі пристроїв для складання ЗНО з іноземних мов. При цьому також було зроблено наголос, що за умов широкої управлінської самостійності ОТГ, фінансування освітніх програм має бути комплексним, необхідно шукати варіанти її співфінансування, прагнути до більш раціонального використання коштів.
Попри наявність фінансування шкільної освіти, проблема її реформування полягає ще й у тому. за думкою чиновниці, що не усі вчителі психологічно готові до змін.
В якості успішного прикладу реформ у сільській освіті, Олена Удовиченко назвала Запорізьку область, яку відвідувала з робочим візитом. “Досвід успішних реформ сільської освіти в ОТГ дає впевненість у тому, що на Миколаївщині ми можемо розбудувати ефективну систему сільської шкільної освіти”, – переконана Олена Удовиченко. Також вона запросила усіх представників ОТГ, які займаються проблемами реформування освіти, до більш тісної співпраці з Департаментом освіти та науки Миколаївської ОДА, наголосивши, що Департамент нікому не відмовляє у консультуванні.
Дискусія, рекомендації, перспективи
Після основних виступів, розпочалася дискусія і обговорення актуальних питань реформи сільської освіти. Айдер Саїтосманов представив посібник “Нова школа у нових громадах”, анонсував проведення семінару з опанування формули розрахунку освітньої субвенції для Миколаївської області (час та місце проведення буде уточнено додатково), а також ділової гри “Оптимізація шкільної мережі”, яка вже була протестована на Дніпропетровщині.
Коментуючи ситуацію з проблем освіти у Доманівській ОТГ, Айдер Сеїтосманов зазначив, що порушення методології створення громади, ігнорування нюансів при управлінні освітою в ОТГ, призводить до проблем забезпечення якості освіти в селі.
Також серйзоною проблемою є організація методичної роботи, яка має вузькопрофільний характер, але громади здебільшого ігнорують цю проблему й рекомендації з її вирішення.
Ще один практичний аспект, окреслений експертом, зводиться до того, що оптимізацію намагаються робити короткостроковими “кавалерійськими” методами, реформи відбуваються кулуарно, що виключає участь у реформі усіх зацікавлених сторін – батьків учнів, адміністрації громади, вчителів, директорів шкіл.
Експерт українсько-шведського проекту розповів про створення регіональних команд консультантів з числа найкращих освітян, які б поширювали кращу практику реформ сільської освіти в ОТГ.
В якості прикладу ефективної організації шкільної освіти, було обговорено польській досвід передачі фінансового обслуговування шкіл (зовнішній бухгалтерській сервіс), аналогічної організації методичних послуг.
ГО “Фонд розвитку міста Миколаєва”, опікуючись інтересами периферійних громад, де питання освіти стоять особливо гостро, продовжить стежити за перебігом подій в експертно-управлінському середовищі освітньої реформи, приймати участь й організовувати заходи з поширення кращих практик у сфері реформи освіти. Оскільки, якщо реформа освтіи не буде проведена належним чином, постраждають, у першу чергу, саме периферійні громади.
Телевізійні сюжети та публікації про захід
Телевізийний сюжет ТРК “Миколаїв”
Корисні матеріали до теми:
Ефективне управління освітою в ОТГ: від створення органу управління до реалізації плану оптимізації мережі шкіл / Презентаційні матеріали
Кращі практики управління освітою в громадах
Нова школа у нових громадах / Електронна версія посібника
Оптимізація мереж сільських шкіл. Методологія / SKLInternational
Прес-служба ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва» (ФРММ)
_____________________________________________________________________
Захід проведено ГО «Український кризовий медіа-центр» (м. Миколаїв) та ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва» в межах проекту «Посилення спроможності міжрегіональної мережі громадських організацій із розвитку місцевої демократії», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», а також за експертною допомогою проекту SKL International «Підтримка децентралізації в Україні».