Як гармонізувати відносини між периферією та центром в ОТГ?

Саме це питання за круглим столом «Гармонійний розвиток центру та периферійних громад в ОТГ Миколаївщини» обговорили 26 січня 2018 р. представники органів місцевого самоврядування, старост, активістів і депутатів 7-ми ОТГ Миколаївщини з експертами ГО «Фонд розвитку м. Миколаєва», ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», Першим і Другим місцевими Центрами БВПД, відділом з питань територіальної організації влади та місцевого самоврядування Миколаївської ОДА та іншими організаціями, що надають ресурсну підтримку становленню спроможних та гармонійних громад.
ТБ-сюжет обласної ТРК можна переглянути за посиланням

30 учасників круглого столу, зокрема представники Баштанської, Березанської, Воскресенської, Ольшанської, Доманівської, Кам’яномостовської, Радсадовської ОТГ, з метою подальшої методичної та ресурсної підтримки домовились про формування організаційного комітету публічно-громадського партнерства «За гармонійний розвиток ОТГ Миколаївщини».

При відкритті заходу, начальник відділу Миколаївської ОДА Оксана Гейко, директор ГО «Фонд розвитку м. Миколаєва» Михайло Золотухін та заступник голови ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Андрій Крупник привітав ОТГ Миколаївщини з першими успіхами у формуванні спроможних громад у 2017 р., підкреслили важливість дотримання балансу інтересів між центром громади і периферійними громадами.

Експерт ГО «Фонд розвитку міста Миколаєва» (ФРММ) Тетяна Золотухіна презентувала результати первинного діагностування ОТГ Миколаївщини на предмет врахування інтересів периферійних громад при формуванні та реалізації стратегічних планів, цільових програм у 2017 р., яке ФРММ провів впродовж жовтня-грудня 2017 р. Дослідженням було охоплено чотири ОТГ Миколаївщини:

1. Баштанська міська об’єднана громада.
2. Воскресенська селищна об’єднана громада.
3. Кам’яномостівська сільська об’єднана громада.
4. Куцурубська сільська об’єднана громада.

З повним текстом дослідження та презентаційним матеріалом круглого столу (02886_FRMM_RoundTable_Presentation_26Jan18_4-1) можна ознайомитися на нашому сайті.

Програма дослідження передбачала вивчення стану справ з дотримання інтересів периферійних громад за такими параметрами:

• аналіз нормативно-правових документів громади (статут та регламенти);
• аналіз стратегічних та програмних документів громади (планів розвитку, цільових програм);
• аналіз управлінської структури;
• доступ до інформації;
• аналіз бюджету громади

Дослідження нормативно-правових документів громад показало, що в Статутах Баштанської, Кам’яномостівської, Воскресенської ОТГ виписані норми балансу прав та обов’язків членів територіальної громади, дотримується принцип єдності прав і обов’язків.

Окремими нормативно-правовими документами прийняті Положення про старосту, виділені старостинські округи. Старости поселень входять до складу виконавчого комітету за посадою. Також є норми щодо здійснення демократії участі на території ОТГ у формах: зборів громадян за місцем проживання; органів самоорганізації населення; громадських слухань; е-петицій; місцевих референдумів; місцевих ініціатив та інші.

Статут Баштанської ОТГ має новели, що забезпечують повсюдність діяльності виконавчих органів міської ради та дають можливість захистити права мешканців периферійних громад за допомогою механізмів демократії участі.

Складовою системи виконавчих органів ради Баштанської ОТГ є територіальні органи у 9-ти старостинських округах. Посилено можливості старост для захисту прав і інтересів сіл. Зокрема, присутня норма створення ради старост громади з правом попереднього розгляду проектів рішень ради громади у сфері бюджету, містобудування та надання згоди на розміщення об’єктів, що можуть суттєво вплинути на склад населення чи навколишнє природне середовище. Також закріплено законне право старости на членство у виконавчому комітеті міськради.

Відносно депутатського представництва (складу депутатського корпусу): Кам`яномостівська, Воскресенська, Куцурубська ОТГ – приклади поліцентричної моделі розвитку ОТГ (рівномірне депутатське представництво від кожного з населених пунктів громади), тоді як для Баштанської ОТГ характерна яскраво виражена моноцентрична модель (явно виражений адміністративний центр громади, який представляють більшість депутатів).

Аналіз стратегічних програм, перспективних планів розвитку громад,фінансування проектів розвитку інфраструктури, управлінської структури показав, що інтереси периферійних громад враховано у Баштанській, Воскресенській, Кам’яномостівській ОТГ, дисбаланс спостерігається в документах Куцурубської ОТГ.

В аспекті доступу до інформації лідером серед проаналізованих ОТГ є Баштанська громада, яка має власний веб-портал (http://bashtanka.org.ua), який активно використовується для комунікації з громадою.

Аналіз бюджетів громад також доводить, що дії команди Баштанського міського голови є найбільш вдалим прикладом дієвості механізмів демократичного стратегічного гармонійного розвитку. Так, впродовж 2017 р. всі периферійні громади отримали фінансування інвестиційних інфраструктурних проектів з різних джерел (рис. 2, 3).

Крім того, в Баштанській ОТГ запроваджено бюджет участі (напрям витрачання бюджетних коштів визначає безпосередньо громада). На 2017 р. він склав 527,98 тис. грн. Проекти бюджету участі стосуються як центру громади, так й 4-х периферійних сіл (с. Плющівка, с. Новоєгорівка, с. Новоіванівка, с. Новопавлівка).

«2017 рік став для нашої громади роком реальних змін та випробувань. Ми визначили першочергове завдання ‒ стерти різницю між містом і селом. Для цього більшість коштів інвестуємо у розвиток сіл. Результат нашої роботи видно й цьому сприяло наше об’єднання. Можна з впевненістю сказати, що наша громада – одна з найбільших та найкращих в Миколаївській області», ‒ каже заступник Баштанського міського голови Світлана Євдощенко.

На відміну від збалансованості інтересів центру і периферійних громад у Баштанській ОТГ, в Куцурубській ОТГ аналіз бюджетів підтверджує закладений в уставі та управлінській структурі дисбаланс.

Зазначимо, що Куцурубська громада в певному сенсі унікальна – це громада, яка єдина в Україні «народжена двічі». Перша конфігурація громади – утворення у 2015 р. в результаті об’єднання Куцурубської та Іванівської (с. Іванівка та с. Яселка) сільських громад з центром у с. Куцуруб.

У грудні 2016 р. відбулося об’єднання Куцурубської (с. Куцуруб, с. Іванівка, с. Яселка), Дмитрівської (с. Дмитрівка), Острівської (с. Острівка, с. Матросівка, с. Червоне Парутино), Парутинської (с. Парутине, с. Каталине, с. Прибузьке), Солончаківської (с. Солончаки, с. Дніпровське) сільських громад з центром у с. Куцуруб.

Левова частка проектів розвитку Куцурубської ОТГ на 2017-2020 рр. стосується адміністративного центру ОТГ. З 21 об’єкту реконструкції/ремонту 12 відносяться саме до Куцурубу.

В переліку немає проектів, які б мали об’єднуючий характер для ОТГ. Не розглядаються проекти, що пов’язані з реалізацією місцевої політики в сфері економічного розвитку громади, залучення інвестицій, здійснення інформаційної політики.

На підставі загальнодоступної інформації про бюджет ОТГ, що міститься на сайті ОТГ, досить легко встановити баланс прав та інтересів периферійних громад по наявності останніх в переліку інфраструктурних об’єктів, фінансування яких здійснюється з різних джерел. Проведений аналіз бюджетів підтверджує висновок, раніше зроблений на підставі аналізу стратегічних документів Куцурубської громади: спостерігається явний перекіс направлення ресурсів в адміністративний центр ОТГ.

Отже з 17 об’єктів, що фінансуються у 2017р – 9 відносяться саме до центру громади:

Навіть не розглядається можливість залучення додаткових ресурсів в розвиток громади (кошти ДФРР, програм міжнародної технічної допомоги, міжнародних донорів, та інші).

Куцурубська ОТГ по факту відмовилась від програми ДОБРЕ, з якою почала співпрацювати з липня 2017 р. Рішення сільської ради «Про затвердження протоколу про співробітництво між Куцурубською сільською радою об’єднаної територіальної громади  та Глобал Комьюнітіз, (DOBRE)» сесією сільської ради 18.10.2017 р. не прийнято.

Ще один вагомий виклик для новостворених ОТГ – нестача кваліфікованих кадрів в галузі державного управління. Як наслідок, місцева рада може прийняти рішення, що буде суперечити діючому законодавству України. У Баштанській, Кам’яномостіській, Воскресенській громадах ця проблема нейтралізована введенням в структуру виконкому юридичного відділу або посади юриста. Куцурубська ОТГ цього не зробила.

Директор Першого Миколаївського місцевого центру з надання БВПД (https://www.facebook.com/1mykolaiv.centr.BVPD/) Олег Матвієнко наголосив, що підрозділи БВПД діють у всіх районах області та надають безоплатну правову допомогу громадянам, у т. ч. у контексті теми круглого столу. Використання послуг таких центрів можна розглядати як спосіб підсилення правової спроможності об’єднаних громад.

У структурі управління Куцурубської ОТГ переважає «соціально-гуманітарний» напрямок. Й це при делегуванні частини повноважень у відповідній сфері на рівень району. Спостерігається досить висока питома вага персонального складу відділів з питань соціального захисту, дітей та роботи з сім’ями, з питань освіти, молоді, спорту, культури та медицини (разом 20 посад) у порівнянні з іншими напрямками.

Перший етап дослідження експертами ФРММ дозволив сформувати рекомендації задля дотримання балансу центру та периферії для усіх громад, зокрема:

• створити окремий виконавчий орган – департамент / сектор / відділ внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції;
• розглянути проект пакету нормативно-правового забезпечення на рівні міськради проведення внутрішнього аудиту та оцінки виконання міських цільових (галузевих) програм та бюджетних програм, що виконуються в їх складі;
• впровадження системи оцінки ефективності діяльності посадових осіб місцевого самоврядування в процесі виконання ними владних, організаційно-розпорядчих та господарських повноважень.
• запровадити додаткові механізми захисту інтересів периферії, а саме – дорадчі органи при виконкомі ОТГ та територіальних підрозділах виконкому (громадські ради, експертні ради, галузеві ради, органи самоорганізації населення, та інші).

Також експертами було підготовлено адресні пропозиції для кожної ОТГ, яка взяла участь у дослідженні. Пропозиції було передано у виконкоми відповідних громад. З адресними пропозиціями можна ознайомитися у матеріалі презентації до проведеного круглого столу за посиланням.

У круглому столі взяли участь представники громадських організацій, які опікуються розвитком ОТГ, представники 7-ми ОТГ Миколаївщини: Баштанської, Березанської, Воскресенської, Ольшанської, Радсадівської ОТГ.

В ході обговорення доповіді, представники Баштанської, Березанської, Воскресенської, Доманівської, Кам’яномостовської об’єднаних громад схвально оцінили результати проведеного дослідження і експертні рекомендації, проявили зацікавленість в проведенні аналогічної аналітичної роботи для аналізу стану справ з дотримання інтересів периферійних громад в своїх ОТГ, зокрема у складі публічно-громадського партнерства «За гармонійний розвиток ОТГ Миколаївщини».

Учасники круглого столу з метою подальшої методично та ресурсної підтримки домовились про формування організаційний комітет публічно-громадського партнерства «За гармонійний розвиток ОТГ Миколаївщини». Запрошуємо зацікавлених експертів та практиків формування спроможних гармонійних об’єднаних територіальних громад  до організаційного комітету!

Громадська приймальня ініціативної групи працює щоденно з 9.00 до 17.00 (по робочих днях) за адресою: вул. Севастопольська, буд 15/3, м. Миколаїв, офіс ФРММ.

Тел./факс (0512) 47-38-79, e-mail: fondnikol@gmail.com.

Прес-служба ГО «Фонд розвитку м. Миколаєва» (ФРММ)

——————————————————————————————————————

Круглий стіл проводиться в рамках проекту «Місцева демократія для гармонійного розвитку сіл в ОТГ Миколаївщини», які реалізується ГО «Фонд розвитку м. Миколаєва»  в рамках діяльності всеукраїнської мережі «Ресурсні центри сприяння місцевої демократі» при партнерстві з Першим та Другим Миколаївськими місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги (ПВПД) за методичної підтримки ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» та грантової підтримки МФ «Відродження».

Круглий стіл є черговим заходом проекту «Залучення мешканців сіл та міст до формування та комплексного розвитку спроможних територіальних громад»,, що реалізується Фондом при партнерстві з Миколаївською облрадою, Миколаївською ОДА згідно рішення облради №7 від 30.07.2015 р. «Про затвердження Плану заходів з реалізації у 2015-2017 роках..» та на виконання завдання 3.2.2. Стратегії розвитку Миколаївської області на період до 2020 року».