З 2015-го року у Луцьку діє Програма підтримки ініціатив жителів міста Луцька. Ідею підглянули у польському місті Торунь і вже третій рік поспіль активно впроваджують у обласному центрі Волині.
Колишній заступник Луцького міського голови Тарас Яковлев розповідає, що виступив співавтором цієї програми зі своїм колегою Сергієм Григоренком. Останній зокрема, здійснив робочий візит до польського міста Торунь і саме звідти перейняв досвід впровадження бюджету участі.
________________________________________________________________________
Бюджет участі – це інструмент прямої демократії, за допомогою якого мешканці міста залучаються до розподілу частини міського бюджету.
Мешканці міста, депутати, представники органів місцевого самоврядування, члени громадських організацій обговорюють пріоритети розвитку громади. Після консультацій та обговорень у громади формується бачення, які ідеї слід реалізувати першочергово. Простими словами «бюджет участі» – це можливість громади реалізовувати власні соціальні проекти за бюджетні кошти. Класично – це коли, у бюджеті міста щороку передбачаються гроші на реалізацію громадських проектів – 1% від власних доходів.
_____________________________________________________________________
ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ
Програма була прийнята Луцькою міською радою 27 травня 2015 року на три роки 2015-2017. Нині вона перебуває на завершальному етапі.
Суть програми полягає у тому, аби активізувати та залучити мешканців до визначення пріоритетних напрямків розвитку та вирішення найважливіших проблем міста.
Серед пріоритетів програми, прийнятої у 2015-му:
- Благоустрій мікрорайонів, вулиць, зон відпочинку
- Покращення умов проживання людей з обмеженими фізичними можливостями та сімей, які опинились у важких життєвих обставинах
- Організація дозвілля
- Розвиток вело-інфраструктури
- Покращення екологічної ситуації у місті
- Розбудова, збереження та відновлення історично – культурної спадщини міста Інші суспільно-корисні соціальні проекти
На всі три роки було закладено 1,5 мільйона гривень. Таким чином, уже тричі поспіль рада виділяє на реалізацію ініціатив мешканців по 500 тисяч гривень щороку.
Згідно Положення про конкурс ініціатив, будь-яка громадська організація чи ініціативна група може подати свою проектну заявку з кошторисом не більше 50 тисяч гривень. З них – 10% повинні вкласти самі ініціатори ідеї. Також ініціаторів може бути не менше 15 осіб.
Потім після перевірки на достовірність вказаних даних, відповідності пріоритетів програми заявку реєструють та виставляють на онлайн голосування. Ті ініціативи, які набрали найбільшу кількість голосів – отримують фінансування.
ЕВОЛЮЦІЯ ПРОГРАМИ
У 2016-му році на адресу тоді ще живого Луцького міського голови Миколи Романюка та Луцькради почали надходити часті скарги від мешканців міста про те, що конкурс проводиться непрозоро. Каменем спотикання стало онлайн голосування, адже воно відбувалося на сайті Луцької міської ради. І було виявлено, що можна проголосувати за більше ніж три проектні пропозиції, а також з однієї IP-адреси. Так, ті заявники, які мали найбільшу групу підтримки нелінивих користувачів інтернету спокійно набирали найбільшу кількість голосів.
Тож, для того, аби виправити всі недоліки була створена робоча група із представників влади та активних громадських організацій, аби удосконалити Порядок Проведення конкурсу.
«В 2016-му році напрацювали пропозиції по змінах до порядку. Допрацювали в частині онлайн голосування та пріоритетів. Мова йде про те, що проекти мають стосуватися виключно території міста Луцька, що тематика проектів не може дублювати якісь діючі міські програми. Що не можуть претендувати комунальні заклади на участь у конкурсі», – розповідає член робочої групи, голова «Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу» Михайло Наход.
Михайло додає, що луцький бюджет участі відрізняється від торуньського. У Польщі влада лише бере ідеї проектів та визначає найпріоритетніші. Втім, сама їх реалізовує. У Луцьку влада також визначає пріоритетність, але реалізовує на основі співфінансування, про що ми писали вище. Тобто 10% мають дати самі ініціатори і вони також долучаються до реалізації. Це й підтверджує Тарас Яковлев.
ОНОВЛЕНЕ ПОЛОЖЕННЯ В ДІЇ
ВІДЕО: https://www.youtube.com/watch?time_continue=7&v=DhKRcInVIvQ
Після повністю оновленого Положення про конкурс ініціатив, голосування переїхало на сайт електронних петицій. Так, за сприяння міжнародного фонду «Східна Європа» був створений спеціальний модуль «Громадський бюджет», де і відбулося голосування уже в 2017-му році.
Окрім цього пріоритети згідно положення щороку визначаються розпорядженням міського голови, адже з часом вони можуть змінювати. Цього 2017-го року, вони були такими:
- облаштування публічного простору міста, в тому числі для соціальної інтеграції людей з обмеженими можливостями;
- застосування інформаційних технологій для популяризації міста;
- використання комунального громадського транспорту для реалізації різних соціальних, культурних та творчих ідей.
Так, у 2017-му році було підтримано 12 ініціатив мешканців Луцька. Коли проект переміг, про це зазначається на сайті голосування, де й можна прочитати про його деталі. Зі списокм переможців у 2017-му році можна ознайомитися ТУТ.
Чи прийматиметься подібна програма на наступні роки Луцькрадою, поки невідомо, втім у грудні стане ясно, чи закладені кошти та програма у бюджет 2018-го. Сподіваємося, що так і буде.
Марія Доманська
Довідково: Проект «Впровадження в Україні 10 принципів успішного залучення громадян до процесу прийняття рішень від ОЕСР виконується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» за підтримки МФ «Відродження». Ініціатива охоплює 4 міста України: Луцьк, Чернігів, Сєвєродонецьк та Одесу. За реалізацію заходів проекту в Луцьк відповідає Волинський ресурсний центр розвитку місцевої демократії. Оцінку рівня залучення громадян до вироблення міської політики розроблено на основі змісту «10 керівних принципів залучення громадян до вироблення політики ОЕСР». Позиція Міжнародного Фонду «Відродження» може не співпадати з думками та точками зору авторів. Думки та позиції авторів також не відображають думки та позиції ОЕСР.