Село Городище 1 Луцького району поки що не приєдналося до тих населених пунктів, які вирішують питання локального значення всією громадою.
Однак ініціативна новообрана очільниця сільської ради Оксана Кравчук вирішила розпочати свою діяльність на цій посаді саме з впровадження інноваційних форм місцевої демократії.
Для активізації місцевого населення пані Оксана вперше за останні 5 років організувала публічне обговорення перспектив села з громадою. На запрошення відгукнулися більше 100 мешканців Городища 1. На захід запросили експерта Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії Петра Лавринюка.
«Метою зустрічі є пошук методів співпраці громади з владою, що сприятиме всебічному розвитку населених пунктів», – каже Оксана Кравчук.
Баївська сільська рада об’єднує три села. Крім Баєва – Городище 1 і Цеперів. Голова сільради розповідає, що проблем у населених пунктах вистачає: ті ж розбиті дороги, занедбаний будинок культури, але найбільша – байдужість мешканців.
«Люди чекають, що за них все зроблять. Крім сільських депутатів, мало хто цікавиться сьогоденням і майбутнім свого села», – повідомляє Оксана Кравчук.
Експерт Ресурсного центру пояснив, що такий малий відсоток активності громади пов’язаний і з тим, що люди не поінформовані про механізми співпраці з місцевим самоврядуванням.
За словами Петра Петровича, всі ці положення прописують у Статуті територіальної громади, але Баївська сільська рада поки що не затвердила своєї «малої конституції».
Експерт Ресурсного центру назвав одними з найбільш дієвих механізмів взаємодії громади з владою органи самоорганізації населення (ОСН).
Не оминули увагою і реалізацію норм Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», зокрема, об’єднання з селом Гірка Полонка, яке передбачене центром об’єднання для Баївської сільради у Перспективному плані формування територіальних громад.
«Об’єднання в територіальну громаду з центром у Гіркій Полонці допоможе вивести якість надання послуг на належний рівень. В об’єднаній громаді відкривається ЦНАП, інші служби обслуговування. Це, до речі, сприяє і збільшенню робочих місць. Ще одне – це можливість отримати кошти від держави на розвиток громади в рамках реформи децентралізації», – пояснює Петро Петрович.
На думку експерта, те, яка в селі школа, будинок культури, вулиці – великою мірою залежить від самих мешканців.
«Люди мають самоорганізуватись і визначити для себе, яким вони хочуть бачити своє село завтра, через рік, два, десять. Перш за все, громада окреслює для себе пріоритети. Коли є чітко сплановані напрямки діяльності, тоді вже готується програма досягнення результатів: куди можна звернутися, де знайти фінансування. Самоорганізований комітет допомагає місцевому керівництву відстоювати інтереси села у районних, обласних відділах», – каже Петро Лавринюк.
Експерт наголосив, що самоорганізована громада має бути готова до співфінансування.
«Всі хочуть, щоб гроші дали, але ніхто не прийшов і не сказав, що нам не вистачає певної суми на ремонт будинку культури, наприклад. Хай навіть не вистачає 90 %, але, з іншого боку, тих 10 % показують, що люди хочуть щось змінити і готові вкласти свою частку. І ще важливо, щоб об’єкт, на який дають кошти, працював на громаду, міг ті затрати, скажімо, оправдати», – стверджує Петро Лавринюк.
Ресурсний центр готовий підтримати ініціативних мешканців. Надавати консультації у процедурі створення і реєстрації органу самоорганізації населення у селі.
«Ми готові працювати з тими, хто хоче реалізувати свої наміри щодо розвитку інфраструктури села, його економічного, соціального та культурного рівня», – підсумував Петро Петрович.
Волинський ресурсний центр розвитку місцевої демократії діє в межах проекту Асоціації підтримки та розвитку ОСББ та ОСН «Місцева демократія. Волинь. Перезавантаження» за підтримки Програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».