5 грудня в Києві Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля проводить Круглий стіл “Досвід учасницьких проектів: від локальних ініціатив до створення інституцій”, покликаний надати простір для рефлексії практикам партисипативних/учасницьких проектів.
Під «партисипативністю» ми розуміємо підхід, коли цільова група проекту активно залучається до його творення.
Згідно з концепцією PAR (Participatory Action Research), менеджер(к)ам проектів, які планують покращити ситуацію певної групи, варто орієнтуватися на роботу З людьми, а не ДЛЯ людей, адже інакше проект не буде сталим і довгостроковим чи може виявитись взагалі непотрібним.
Протягом останнього року в пострадянських країнах було проведено чимало проектів, спрямованих на розвиток спільнот або залучення містян; ця тенденція дуже чітко спостерігається і в Західній Європі. Напрямок «розвиток спільнот» (community development) стає дедалі популярнішим – виникають організації, які займаються «коучінгом», розвитком або ж «здруженням»-консолідацією певних сусідств. Припускається, що випрацювання спільної ідентичності, солідарності або ж суб’єктивності спільноти – а в деяких випадках спільна ідентичність вже є, їй треба допомогти кристалізуватися – емансипує спільноту і надає їй важелів впливу. Таким чином, певна спільнота може самостійно вирішувати свої проблеми, не чекаючи ініціативи з боку держави або благодійних організацій. З рештою, такий результат і є демократією в дії.
З урбаністикою ці проекти пов’язує те, що вони, як правило, стосуються територіальних громад або ж «сусідств». Було встановлено, що хоча є найрізноманітніші підґрунтя для об’єднання, територіальний принцип є найбільш дієвим для вирішення кола проблем, пов’язаного з міським середовищем. Важливим також є те, що такий принцип об’єднання може бути активним, а не реактивним – можна групуватися для вдосконалення або облаштування спільної території, а не довкола проблеми. Безперечно, з цього правила є винятки, які ми також спробуємо розглянути.
До участі у круглому столі запрошено практиків різного профілю – активіст(к)и спільнот, професійні урбаніст(к)и, які навчають активістів/ок, проводять заходи для сусідств, дослідники/ці, а також представниць/ків державних структур, які бачать учасництво з власної перспективи.
На нашому круглому столі ми хотіли би проблематизувати розвиток спільнот як вид активізму або мистецької діяльності, визначити його основні напрямки, характерні проблеми, навчитися з успіхів і проаналізувати невдачі, щоб наступного року робити подібні проекти ще вдаліше. Він організований за принципом рівний/а-рівному/ій (peer-to-peer education), адже таке знання отримується саме на практиці і всі, хто робили партисипативні проекти є експерт(к)ами в своїй сфері.
ПРОГРАМА
10:30-11:00 – реєстрація
11:00-12:30 – 1 блок,
Презентації:
Євгенія Кулєба, Сквер Небесної Сотні, ГО “Місто-Сад”, Київ. 10 хв
Павло Калюк, спільнота “Подоляночка”, Київ, 10 хв
Анна Доброва, Марічка Семененко, ConnecTable, Київ. 10 хв
Андрєй Карпека, Альтернативный дворик, Минск. 15 хв
Обговорення:
- Чи охоче беруть мешканці відповідальність на себе за досвідом ваших проектів?
- Чи мають потенціал проекти з розвитку громади допомогти у створенні суб*єктності громад, на основі якої вони могли б самі вирішувати свої проблеми?
- Опишіть, будь ласка, ваш підхід та стратегію роботи з громадою
- Як вашу діяльність сприймали мешканці? Як вони себе усвідомлювали і як ви себе усвідомлювали?
- Чи закінчиться проект якщо/коли в з нього підете? Чи має він потенціал продовжуватись без вас?
12:30-13:00 – перерва
2 блок,13:00-14:30
Презентації:
Дмитро Заєць, Школа Добросусідства, Москва. 15 хв
Надзєя Ількевич, Школа супергероев, Минск. 15 хв
Андрій Возьянов, Чи повинні громадяни інфраструктурі? Пострадянський міськелектротранспорт між волонтерством, залученням та маніпулюванням“ 15 хв
Обговорення:
- Чим так важливе поняття “добросусідства” в контексті громадянського суспільства?
- Чи мають потенціал проекти з розвитку громади допомогти у створенні суб*єктності громад, на основі якої вони могли б самі вирішувати свої проблеми?
- Чи охоче беруть мешканці відповідальність на себе за досвідом ваших проектів?
- Якими є стратегічна та тактична мета в кожному окремому випадку?
- Чи радите ви створювати подібні школи в інших містах?
14:30-15:30 – перерва
3 блок, 15:30-17:00
Презентації:
Анетта Проскуровская, Sustainable Neighbourhoods, Люксембург. 15 мин
Мар’яна Куземська, проект “Громади в дії”, КУ Інститут міста, Львів 15 хв
Ольга Драженко, Департамент містобудування та архітектури, досвід залучення мешканців до міських проектів. 15 хв
Обговорення
- Чи охоче беруть мешканці відповідальність на себе за досвідом ваших проектів?
- Чи мають потенціал проекти з розвитку громади допомогти у створенні суб*єктності громад, на основі якої вони могли б самі вирішувати свої проблеми?
- Опишіть, будь ласка, ваш підхід та стратегію роботи з громадою.
- Як досягнути сталості у роботі з громадою?
- Яку роль громада й окремі громадяни мають в управлінні містом?
- Чи необхідно працювати з громадами або сусідствами з точки зору владних структур?
Участь у круглому столі за умови реєстрації через мейл Iuliia.Popova@ua.boell.org