Марія Дзюпин, аналітик Асоціації сприяння самоорганізації населення
Аналітик Асоціації Марія Дзюпин розповіла як штаби реформ залучають громадськість до процесів об’єднання територіальних громад на ЛІГА.net.
Реформа з децентралізації після виборів привертає ще більше уваги. Досвід розвинутих держав засвідчив, що успіх реформ значною мірою залежить від двох факторів: організації процесів реформування та залучення до них громадськості.
Асоціація сприяння самоорганізації населення проаналізувала, як залучається громадськість до обговорення, планування та реалізації заходів, пов’язаних із об’єднанням територіальних громад на протязі останніх півроку.
Навесні цього року розпочалась активна фаза добровільного об’єднання територіальних громад. Організація цих процесів була покладена на своєрідні «штаби реформ», створені на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.
На загальнодержавному рівні – це Національна рада реформ, Експертна група з питань законодавчого забезпечення децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування, Центральний офіс реформ. Ці структури опікуються підготовкою необхідних нормативних актів, аналізом ходу реформи, виробленням рекомендацій щодо її оптимізації. У роботі цих «штабів» беруть участь переважно експерти київських громадських організацій. Представники же інститутів громадянського суспільства з регіонів України до їх діяльності практично не залучаються.
На регіональному рівні – це заступники голів обласних державних адміністрацій з впровадження реформ у сфері місцевого самоврядування, Офіси реформ, спеціально створені робочі групи щодо підготовки Перспективних планів формування територіальних громад і реформування місцевого самоврядування тощо.
Яка ж практика залучення громадськості до обговорення, планування, та реалізації заходів, пов’язаних із об’єднанням громад? Адже, за законом, об’єднання громад проводиться добровільно. Чи завжди враховуються думки та пропозиції членів територіальних громад? Відомо, що ні. Чому? На це впливає чимало факторів: політична воля, сформований «зверху» Перспективний план, невміння громади доносити свої пропозиції, небажання влади йти на контакт, позиції сільських, селищних, міських голів, працівників районних органів влади та ін.
Зрозуміло, на практиці майже неможливо врахувати усі думки і пропозиції, оскільки трапляється, що вони суперечать одна одній. Наприклад, громада бажає об’єднатися, утім, щоб центр був у її населеному пункті. А громада іншого села вважає навпаки. Людям часто не вистачає вміння домовитись та дійти консенсусу.
Жителі бояться змін, бо переважає думка, що після об’єднання якість надання послуг органами місцевого самоврядування погіршиться, а розвиватись буде лише центр громади. Однак на практиці, якщо пропозиції громади аргументовані, а жителі їх відстояли, то вони враховуються у Перспективному плані, а обласна державна адміністрація може надати позитивний висновок щодо об’єднання цих громад саме в запропонованому ними форматі.
Безумовно, найбільш точно визначити бажання, бачення мешканців до об’єднання з іншими громадами міг би проведений місцевий референдум. Адже у громадських обговореннях, як правило, бере участь не більше 10-15% жителів. Але оскільки питання проведення місцевого референдуму сьогодні законодавчо не врегульоване, члени громад позбавлені можливості використовувати цей механізм прямої демократії.
Думки та позиції викладені у цій публікації є позицією автора та не обов’язково відображають позицію уряду Швеції.