Як впливає та впливатиме суд на об’єднання громад?

Марія Дзюпин

аналітикиня ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”

Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив законопроект, мета якого більш детально врегулювати судові спори, які виникають у процесі добровільного об’єднання або приєднання територіальних громад. Основна причина розроблення законопроекту – це затягування процесу об’єднання громад через судові спори.

Як повідомляє офіційний сайт Кабміну, такі судові позови мають бути віднесені до категорії термінових адміністративних справ. Судовий розгляд проходитиме за скороченою процедурою, в місячний термін.

Асоціація сприяння самоорганізації населення впродовж останніх років здійснює моніторинг та аналіз судової практики щодо цієї категорії справ.

Коли були перші позови? Які причини? Як вирішувалися?

Перші судові спори виникли у 2015-2016 роках. Із аналізу судових рішень, виділені дві основні причини:

  1. Порушення, що відбувалися під час проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад. Суд задовольняв позовні вимоги у випадку незатвердження місцевою радою положення про громадські обговорення або ж відсутності громадських обговорень як таких. З цього приводу була найбільша кількість позовів, з якими, як правило, зверталися члени територіальної громади, депутати місцевих рад.
  2. Порушення у процесі розроблення та затвердження Перспективних планів формування територій громад областей. До суду з цього приводу зверталися сільські голови, депутати місцевих рад та члени територіальної громади. Здебільшого в позовних вимогах позивачі просили скасувати рішення обласної ради «Про схвалення Перспективного плану формування територій громад області» у частині, що стосується їхнього населеного пункту. Але серед проаналізованих судових рішень жодним судом не були задоволені такі позовні вимоги. За висновками суддів, об’єднання територіальних громад є добровільним, і воно не обов’язково має здійснюватися відповідно до Перспективного плану, який має рекомендаційний, необов’язковий характер.

У більшості регіонів України впродовж другого року об’єднання громад були судові спори з приводу порушення процедури об’єднання територіальних громад. В середньому – це 1-3 позови на область.

На третьому році добровільного об’єднання громад й надалі прослідковуються судові спори щодо відкритості самого процесу об’єднання, доступу до публічної інформації, проведенням громадських обговорень у певних громадах.

Близько 80% рішень судів, якими визнано незаконними та скасовано рішення місцевої ради щодо об’єднання, стосувалися недотримання процедури проведення громадських обговорень або ж узагалі їх відсутності.

Окрім судових спорів, якими оскаржувалося добровільне об’єднання громад, упродовж останнього року в Україні з’явилися позови, навпаки, на підтримку об’єднання. У цих спорах відповідачами виступали обласні державні адміністрації щодо необґрунтованого повернення документів на доопрацювання або ж ненадання висновку щодо відповідності законам та Конституції України проекту рішення про добровільне об’єднання територіальних громад.

Наприклад, Вінницька обласна державна адміністрація повернула на доопрацювання документи, подані з метою отримання висновку щодо відповідності добровільного об’єднання громад законам та Конституції України, в результаті чого Літинська селищна рада звернулася до суду. Суд визнав протиправними дії ОДА та зобов’язав її підготувати висновок.

Друга категорія відповідачів – це сільські, селищні, міські голови, які не вчиняли відповідних дій, які передбачені законодавством у процесі об’єднання територіальних громад.

Наприклад, сільський голова не забезпечив вивчення пропозиції та громадське обговорення щодо добровільного об’єднання територіальних громад. Тому суд визнав незаконним та скасував рішення Фурсівської сільської ради (Київська область) «Про відмову в наданні згоди щодо добровільного об’єднання територіальних громад за пропозицією Білоцерківського міського голови».

Отже, судова практика є різною. Однак вона чітко показує, що через судові позови є чимало випадків затягування об’єднання громад не вельми тривалий час.

Що ж пропонує Кабінет Міністрів України:

  • визначити чіткий процесуальний механізм оскарження рішень сільських, селищних, міських рад про схвалення проекту рішення, а також остаточних рішень місцевих рад про добровільне об’єднання територіальних громад або добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади;
  • віднести справи про оскарження відповідних рішень до категорій термінових адміністративних справ. А саме: адміністративна справа за позовною заявою щодо оскарження таких рішень вирішується судом протягом п’яти днів після відкриття провадження у справі; апеляційна скарга розглядається в дводенний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження;
  • чітко визначити суб’єктів, що мають право на оскарження, а саме громадяни України, місце проживання яких зареєстроване на території адміністративно-територіальної одиниці, що входить до складу відповідної територіальної громади, або сільська, селищна, міська рада, яка ініціювала або надала згоду на добровільне об’єднання (приєднання) територіальних громад.
  • рішення про добровільне об’єднання/приєднання може бути оскаржене зазначеними суб’єктами у десятиденний строк з дня прийняття.

Належне законодавче врегулювання цих правовідносин, загалом, матиме позитивні наслідки, оскільки судові справи вирішуватимуться швидше. Водночас формулювання щодо суб’єктів, які можуть звертатися до суду, має бути повним та чітким.

Окрім цього, варто встановити вимогу щодо оприлюднення рішень місцевих рад (що приймаються у процесі об’єднання) та строку оприлюднення, оскільки на практиці чимало рад не дотримуються цієї вимоги, а це є порушенням законодавства про доступ до публічної інформації. Якщо місцеві ради й надалі порушуватимуть цю вимогу, це може бути підставою для продовження терміну позовної давності. У судовій практиці в 99% випадків, якщо місцева рада дотрималася усіх вимог законодавства, суд не скасовує рішення, що приймаються у процесі об’єднання.

Також варто прописати окремий пункт в частині надання висновку щодо відповідності законодавству та Конституції України рішення місцевих рад щодо об’єднання (приєднання). Як показує судова практика, є випадки неправомірного затягування цього процесу з боку обласних державних адміністрацій.

Проблема існує не лише на рівні законодавства у сфері врегулювання судових спорів у процесі об’єднання, але й щодо поняття «громадських обговорень» та їх процедури, які є розмитими. Тому навіть якщо віднести цю категорію справ до термінових, все ще можуть виникати судові спори з цієї причини, які теоретично вирішуватимуться швидше. Проте, чи буде це сприяти об’єднанню?, – питання відкрите. Тому на законодавчому рівні теж більш детально необхідно врегулювати поняття та процедуру громадських обговорень.

На кінець варто зауважити, що ключові посадові особи та експерти, які беруть участь у впровадженні реформи місцевого самоврядування, прогнозують, що 2019 рік стане останнім роком добровільного об’єднання територіальних громад. Тому прийняття схваленого Урядом законопроекту має відбуватися максимально оперативно, щоби громади змогли скористатися його положеннями.

Поділитись Постом

Post Comment