Завдяки Проекту «Біляївська об’єднана громада: від планів до сталого розвитку», який реалізує Всеукраїнська Асоціація сприяння самоорганізації населення в об’єднаній Біляївській територіальній громаді Одеської області, уперше в Україні розпочато побудову цілісної системи стратегічного, соціально-економічного та бюджетного планування.
До сьогоднішнього часу міста, які також працюють в цьому напрямку (зокрема, Житомир, Вінниця), здійснили лише часткову ув’язку стратегій та програм соціально-економічного розвитку, окремих місцевих цільових програм та окремих видатків бюджету в частині власних повноважень.
Комплексна же та всеохоплююча система єдності стратегічних та довгострокових цілей соціально-економічного розвитку та середньострокових цілей бюджетної політики, яка будується в Біляївській ОТГ, сьогодні не має аналогів в Україні.
Водночас, така систематизація дозволяє досягти багатьох надважливих завдань, основним з яких є територіальна соціально-економічна інтеграція та просторовий розвиток.
Вже перші кроки до цієї мети, які були зроблені при спільній розробці у 2016 році Стратегії “Біляївка-2020”, та при ухваленні бюджету ОТГ наприкінці грудня 2017 року, дозволяють забезпечити посилення інвестиційної привабливості громади через її прогнозовану фінансово-економічну політику.
Адже системність у спрямуванні бюджетного ресурсу на вирішення питань довгострокового соціально-економічного розвитку громади відповідно до інтересів її жителів є ключовим джерелом успіху сучасних перетворень.
На перших етапах цієї роботи, відразу ж після затвердження Стратегії розвитку громади, експерти Асоціації разом із керівництвом та фахівцями Біляївської ОТГ провели аналіз та «інвентаризацію» діючих місцевих цільових програм на предмет їх відповідності програмі соціально-економічного розвитку, а також на відповідність комплексу програм як самій Стратегії, так і законодавству й державним нормам у цій сфері.
Далі, при формуванні бюджету Біляївської ОТГ на 2018 рік враховано саме ті позиції, які дозволять реалізувати пріоритети розвитку громади, при чому не лише в частині власних, а й у частині делегованих бюджетних повноважень.
Так, бюджетні запити головних розпорядників (а відповідно, і проект міського бюджету) сформовані з урахуванням індикаторів результативності, необхідних для об’єктивного розрахунку ступеня досягнення середньострокових цілей.
Усі ці дії повністю узгоджуються із завданнями наступного (третього) етапу бюджетної децентралізації в Україні, окресленими Розпорядженням КМУ від 08.02.2017 «Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки».
Така цілісність стратегічного бачення, економічних інтересів та бюджетного розподілу не лише консолідує ресурсну складову (зауважимо, що бюджетні кошти є лише частиною ресурсного потенціалу, мова іде і про кадрові, природні, організаційні, людські, інтелектуальні ресурси), ‒ а й відкриває шлях переходу від суто адміністративного управління до управління методами демократичних погоджень з громадою.
Тепер завдяки єдності стратегічних, економічних, бюджетних та соціальних цілей можна відмовитись від політики «ручного керування», запровадивши політику розвитку громадських ініціатив, публічного аналізу, відкритості та прозорості бюджетного процесу та процесу соціально-економічного розвитку в стратегічній перспективі.
О.Голинська,
експерт Асоціації
з фінансово-економічних питань