Периферійні території в об’єднаних громадах потребують захисту своїх інтересів

Одним із ризиків реформи децентралізації є загроза масового занепаду периферійних сіл в об’єднаних територіальних громадах, в той час як всі ресурси будуть використовуватися для розвитку центру громади.

Як уникнути такої загрози, які є механізми захисту прав та реалізації інтересів периферії в ході реформи, обговорили в Одесі на дебатах.

Дебати організувала ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA).
Крім представників об’єднаних громад, в дебатах взяли участь експерти, лідери громадських організацій з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

Андрій Крупник, керівник аналітичного відділу Асоціації представив результати дослідження ситуації в об’єднаних територіальних громад Півдня України.
Станом на 1 червня 2016 року на Півдні України – в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях – утворено 10 об’єднаних територіальних громад (ОТГ): 8 – в Одеській області, 1 – в Миколаївській області і 1 – в Херсонській області.
Експерт зазначив:

«На законодавчому рівні сільські старости, що покликані представляти інтереси периферійних сіл, не наділені достатніми повноваженнями для впливу на порядок денний місцевої ради. Тому, потрібно Статутом територіальної громади та Положенням про старосту наділити його цими повноваженнями. Важливо також, щоб самі мешканці долучатись до вирішення проблем власного села за допомогою створення органів самоорганізації, проведення загальних зборів, громадських слухань».

Учасники дебатів розділилися за своїми позиціями на дві сторони – прихильники моноцентричної моделі розвитку громади (коли створюється сильний центр, а всі периферійні громади залежать від нього) та прихильники поліцентричної моделі (коли в рамках обєднаної громади існує декілька сильних громад).
DSC_0866 (1)

На захист першої моделі виступила колишній експерт Одеського офісу реформ Ольга Тодорова. На її думку:

«Очевидно, що сьогодні в Україні достатня кількість сіл та селищ є депресивними, оскільки чинна система адміністративно-територіального устрою не ефективна та потребує змін. Тому, в Україні остання два роки впроваджується реформа децентралізації та адміністративно-територіальна реформа. Вона передбачає об’єднання малих громад навколо сильного центру, який може надавати якісні послуги для населення, в тому числі для жителів периферійних громад. А з метою захисту периферійних громад в систему управління було введено посаду старости».

В свою чергу, депутат Березівської районної ради Валентина Хриненко на підтримку поліцентричної моделі, зауважила, що на прикладі Розквітіської об’єднаної громади спостерігається ускладнення доступу до адміністративних послуг. Незадовільний стан доріг не дозволяє швидко добратись до центру громади, а місцевою програмою соціально-економічного розвитку не передбачено реалізацію проектів в периферійних громадах.
Голова ж Розквітівської обєднаної громади зауважив, що, він, в першу чергу, буде віддавати пріоритети тим проектам, які забезпечуватимуть економічне зростання та пожвавлять місцеву економіку.

Староста с. Іванівка, с. Покровка, с. Яселки Куцурубської обєднаної громади Миколаївської області Оксана Яковенко зазначила, що мінімальні повноваження старости не дають йому можливості впливати на рішення місцевої ради. Староста наразі не має необхідної матеріально-технічної бази та ресурсів для ефективної роботи.

Представник громадської організації «Захистимо Одесу разом» Юрій Мельник виступив на захист моноцентричної моделі розвитку громади, оскільки важливо створювати точки економічного зростання в сильних центрах громади, ефект від розвитку яких розповсюджуватиметься і на периферійні громади. Для розвитку економічно спроможного центру необхідне ефективне стратегічне планування розвитку громади та ухвалення Генерального плану.

Поділитись Постом

Post Comment