Як знизити рівень невдоволеності владою, говорили у Луцьку

Як знизити рівень невдоволеності владою, говорили у Луцьку

Про те, що нашу країну врятує тільки САМОдостатнє САМОврядування, ми чуємо постійно і всюди. Так і є насправді.

Тож саме з метою його удосконалення та підвищення дієвості сьогодні у приміщенні Луцького ЦНАПу в рамках навчального семінару «Прозорість. Довіра. Результат» відбулася розмова про роботу органів місцевого самоврядування, роль громади в умовах децентралізації, кращі практики взаємодії влади та громади через реалізацію інструментів локальної демократії та можливості налагодження дійсно ефективної взаємодії міських рад із Волинським ресурсним центром розвитку локальної демократії.

У залі – чимала кількість депутатів міськради та їхніх помічників. Виступив перед поважною аудиторією експерт Інституту Політичної Освіти Андрій Осіпов (до речі, один із найактивніших обранців луцької громади попереднього, 6-го скликання), котрий розповідав учорашнім колегам про власний досвід у сфері самоврядування з усіма недоліками та перевагами.

Попередньо мала слово керівник Волинського ресурсного центру розвитку локальної демократії Ірина Гайдучик. Вона пояснила, чому, власне, виникла необхідність бесіди у такому форматі та запропонувала присутнім до розгляду експертний аналіз Статуту Луцька, прийнятий іще 2007 р.

– Загалом обласний центр Волині – одне із прогресивних міст у питаннях самоврядування. Звісно, Статут іще потребує опрацювання, але, принаймні, ми вже не говоримо про створення, як у переважній більшості рад, а маємо що вдосконалювати. Саме ви, депутати та їхні помічники, котрі сьогодні зібралися у залі, і є тим активом, від якого чи не найбільше залежить вирішення багатьох проблем, що турбують людей, – зазначила Ірина Гайдучик.

IMG_5677

Тож – кілька визначальних тез. Відкритість влади – це, перш за все, спрощений механізм доступу до інформації. Якщо говорити про сучасний Луцьк, безпосередньо – й доступності сайта міськради для звичайного користувача. Андрій Осіпов наголосив: помітно, що цей веб-ресурс вдосконалюється.

– Я, наприклад, свого часу відкрив для себе Rss-розсилку – й став отримувати інформацію досить оперативно, – каже експерт.

Скептично-гумористично висловився Андрій Олексійович про депутатські повноваження. Адже робота – громадська, тож обранці, допізна засиджуючись у сесійній залі, по суті, витрачають свій вільний час. З іншого боку – далеко не всі депутати чесні, тож використовують свої повноваження з особистою користю.

– Загалом депутат має інструменти для вирішення питань громади: це – заяви, скарги та звернення, які їм адресують виборці. Але з власного досвіду знаю: вони не надто дієві. Подекуди, щоб вирішити питання, необхідно написати гори таких звернень, – каже Осіпов.

Тож усе це має бути закріплено у Статуті. Адже, як неодноразово наголошували експерти Ресурсного центру розвитку місцевої демократії, цей документ може стати основою врегулювання взаємовідносин дуже дієвого партнерства влади і громади, а не документом заради документа. І якщо норми Статуту будуть дійсно чітко та грамотно прописані, то конфліктних ситуацій стане значно менше, а відповідно – і знизиться рівень невдоволеності владою.

Щодо безпосередньо Статуту Луцька. Окремі положення

Наприклад, у документі чітко прописано, що таке громадські слухання, як і те, що проводитися вони мають не рідше одного разу на рік. Але зовсім нічого не сказано про порядок їх призначення та правовий механізм регулювання подання ініціатив.

Місцеві ініціативи – ще одна дуже гарна норма Статуту Луцька. Але… Наприклад, там не визначено, що ініціаторами може бути лише «ініціативна група членів територіальної громади», також не визначено процедури реєстрації задля подальшого винесення на розгляд сесії відповідної ради.

IMG_5679-1

Крім того, нічого не сказано про те, які можуть бути результати розгляду місцевої ініціативи. Для прикладу: відправка місцевої ініціативи на доопрацювання, прийняття альтернативного проекту рішення тощо.

Немає у Статуті Луцька й чітко прописаних норм про роботу органів самоорганізації населення, немає і чіткої процедури їх створення: є лише визначення терміну та посилання на закон.

Тож експерти Ресурсного центру розвитку місцевої демократії подали напрацьовані рекомендації. Вирішувати – владі Луцька.

До слова. Така ж зустріч найближчим часом запланована у Нововолинську, де Статут приймали на рік пізніше від Луцька – у 2008 р.

Зустріч відбулася в рамках проекту «Місцева демократія. Волинь. Перезавантаження», що реалізується Асоціацією підтримки та розвитку ОСББ та ОСН за підтримки програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження» та організаційної підтримки Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення.

Поділитись Постом

Post Comment