Староста в українському селі – з чим його їсти?

Марія Дзюпин, аналітик Асоціації сприяння самоорганізації населення
Марія Дзюпин, аналітик Асоціації сприяння самоорганізації населення

Посада старости на законодавчому полі в незалежній Україні є новою. Тому виникають питання: як проходитимуть вибори старости, чи впораються вони із покладеними обов’язками, як буде співпрацювати місцева рада зі старостою, чого варто очікувати жителям сільських територій, які залишились без місцевої ради у своєму населеному пункті?

У 2015 році ця посада була введена Законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад» з одночасним внесенням змін до закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Законом «Про місцеві вибори» було врегульовано порядок обрання старост у селі або селищі у складі об’єднаної територіальної громади.

Староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування, яка обирається у селах та селищах, визначених рішенням місцевої ради об’єднаної територіальної громади. 17 січня стартували перші вибори старост, які проходитимуть і надалі у населених пунктах об’єднаних територіальних громад України.

Слід зауважити: у законі не передбачено, що в обов’язковому порядку місцеві ради об’єднаних територіальних громад повинні вводити посаду старости.

Тож на практиці села чи селища можуть бути без старости. Також, як варіант, один староста може бути обраний на декілька сіл (селищ), що вже має місце за результатами проведених виборів старост. Окрім цього, законодавством не встановлено строк, протягом якого місцева рада об’єднаної територіальної громади має призначити вибори і обрати старост.

Детальний аналіз повноважень, прав старости та можливостей співпраці старости, зокрема, з органами самоорганізації населення (на прикладі Польщі), а також рекомендації органам влади читайте далі в аналітичній статті “Староста в українському селі“.

Поділитись Постом

Post Comment