Тільки 24% міст Львівщини мають Статути територіальних громад

Статут для кожної територіальної громади має відігравати роль «малої конституції» – основного закону на даній території, де прописані усі механізми місцевої демократії.

Він має важливе значення для належного розвитку населених пунктів. Необхідно, щоб кожна територіальна громада мала свій Статут, який має чітко урегульовувати вирішення питань місцевого значення, економічний і соціальний розвиток з урахуванням особливостей відповідної території. Дана практика поширена у європейських країнах.

У Статуті не можна просто переписувати норми закону, чим у нас як показує практика дуже зловживають, а додавати, щось своє прогресивне, що не суперечить законодавству, враховуючи певні соціально-культурні та історичні фактори даної громади.

У Львівській області серед 25 міст районних центрів та обласного значення (крім м.Львів) лише у Дрогобичі, Жидачеві, Миколаєві, Мостиськах, Новому Роздолі, Радехові діють Статути територіальної громади, що зареєстровані територіальними управліннями юстиції. Це становить 24% від міст районного центру та обласного значення.

У сімнадцяти територіальних громадах Львівської області немає затвердженого Статуту територіальної громади. Це Броди, Буськ, Городок, Жовква, Золочів, Перемишляни, Пустомити, Кам’янка-Бузька, Яворів, Самбір,Старий Самбір, Сколе, Турка, Червоноград, Трускавець, Борислав, Моршин.

Це становить 68% від усіх міст, куди ми надсилали запит на інформацію. У двох містах зараз розробляють дані Статути. У Стрию та Сокалі є затверджені Статути територіальних громад, про те вони не є зареєстровані територіальними управліннями юстиції.

Слід зазначити, що загалому Львівській області станом на 15.06.2015 року територіальними управліннями юстиції зареєстровано 41 Статут територіальної громади. Це у місті Львів, 6 містах районних центрів та міст обласного значення, два в районному місті Дубляни та селі Малехів Жовківського району, селі Добрівляни Стрийського району (найновіщий Статут зареєстрований 24.06.2015), Статут територіальних громад селища Івано-Франкове та сіл Лелехівка і Верещиця і 30 Статутів територіальних громад у Мостиському районі, які реєструвались у період з 16.04.2007р. по 28.01.2009р. Лідером є Мостиський район у якому є 31 діючий Статут територіальної громади.

Дані Статути є різними, вони не є складені за якимось певним шаблоном. Так найбільш детально розписані механізми участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення у Статуті територіальної громади Жидачева, а в інших дані механізми не деталізуються, а йде посилання до законодавства чи прийнятих міською радою положень.

В Статутах територіальних громад слід деталізувати процедури використання механізмів участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення.

Наприклад надати право на скликання загальних зборів громадян за місцем проживання також інститутам громадянського суспільства, що представляють дану територію. Необхідно скасувати, будь-які кількісні обмеження та вимоги щодо ініціативних груп громадян та кількості членів територіальної громади, з ініціативи яких можуть скликатися загальні збори. Спростити дану процедуру і деталізувати процедуру їх проведення, порядок подання їх рішення на розгляд сесії міської ради. Де неможливо проводити загальні збори слід проводити конференцію представників.

Щодо місцевої ініціативи, то слід зауважити, що право внесення місцевої ініціативи на розгляд відповідної ради слід надати безпосередньо членам територіальної громади, а також членам інститутів громадянського суспільства.

Необхідно спростити процедуру ініціювання та подання місцевої ініціативи на розгляд ради. Доцільно,скасувати окрему процедуру створення чи обрання ініціативної групи і її обов’язкового кількісного складу та попереднього повідомлення міської ради про її створення (але має бути контакта особа для комунікації з міською радою).

Також зменшити кількість підписів жителів територіальної громади для підтримки місцевої ініціативи, а інститути громадянського суспільства звільнити від збирання таких підписів, але для більшої легітимації така ініціатива має бути подана від трьох інститутів. Відповідальним за реєстрацію та підготовку місцевої ініціативи до розгляду має бути секретар місцевої ради. Міським радам варто передбачити можливість внесення у порядку місцевої ініціативи не тільки проекту рішення ради, але просто внесення питань для розгляду на сесії ради. А уже потім на основі цих питань орган місцевого самоврядування готує проект рішення.

У Статуті слід передбачити процедуру відмови в проведенні місцевої ініціативи. Місцева ініціатива має розглядатись на сесії міської ради за обов’язкової участі членів ініціативної групи, а даний представник має мати право представити дану ініціативу перед депутатами і відповідати на уточнюючі запитання.

Варто зазначити, що у Статутах необхідно деталізувати процедуру проведення громадських слухань і прийняття на них рішень. У данному документі необхідно обов’язково передбачити право членів територіальної громади ініціювати проведення громадських слухань, зменшити мінімальну кількість підписів для ініціювання слухань, а також надати інститутам громадянського суспільства право ініціювати їх проведення.

Щодо підписів, то вони мають бути залежні від кількісного складу території, де планується проводити слухання. Голову та секретаря слухань мають обирати їх учасники, а не призначати їх зазделегідь. Секретар має вести протокол слухань, який потім подається в органи місцевого самоврядування і оприлюднюватись. Рішення, що буде прийняте за результатами громадських слухань має бути розглянуте на найближчій сесії міської ради, засіданні виконавчого комітету чи посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Міським радам варто деталізувати порядок створення та легалізації органів самоорганізації населення, а також порядок делегування їм власних повноважень. Надати право ініціювати проведення громадських слухань, місцевої ініціативи, загальних зборів громадян за місцем проживання, громадської експертизи.

У Статуті, слід затвердити право інститутів громадянського суспільства проводити громадську експертизу органів місцевого самоврядування, порядок проведення консультацій з громадськістю.

На даний момент не має серед проаналізованих Статутів територіальних громад якогось зразкового Статуту. У всі діючі Статути слід вносити певні зміни, а громадах, де їх нема варто детально розписувати механізми участі членів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення.

Детально про дослідження: http://gromada.lviv.ua/article/1073

Андрій Лепак, ІПЦ “Наше право”.

Даниий аналіз підготовлено за підтримки програмної ініціативи «Демократична практика» МФ «Відродження».

Поділитись Постом

Post Comment