Чи зможе реформа забезпечити ефективний розвиток територій: думки неоднозначні

Держава пропонує для об’єднаних громад нову модель управління. Чи зможе реформа забезпечити ефективний розвиток територій та надання якісних послуг мешканцям, обговорювали на публічних дебатах, що пройшли 8 жовтня в Києві.

Учасники дебатів зазначили, пакет законодавства, що приймався для реформи, не відповів на багато питань щодо бажаних результатів функціонування громад.

«Майже завершений етап формування обласних Перспективних планів, в яких визначені переліки потенційних об’єднаних громад і які поступово затверджує Уряд (не завершено процес лише у Тернопільській та Закарпатській областях). 159 громад на виборах 25 жовтня вже матимуть змогу обрати голів і депутатів рад об’єднаних громад та увійти у 2016 рік з новими повноваженнями і ресурсами.

Зараз Мінрегіон проводить аналіз паспортів об’єднаних громад, що у них є по факту, потім громади самі мають сказати, що у них має бути для формування інфраструктурних проектів. І кошти не обов’язково будуть іти тільки на центр громади», – зазначила заступник директора Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіону Людмила Даменцова.

Петрівський сільський голова (Одеська область) Геннадій Мельниченко зауважив, що успіх  реформи дуже залежить від органів місцевої влади на місцях, які іноді гальмують процес. Немає також ясності щодо функцій сільського старости: чи буде у нього апарат, які його повноваження.

Потрібен діалог з іншими громадами, обмін досвідом та думками, щоб спонукати селян не чекати, а об’єднуватися.

Голова ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Андрій Крупник вважає, що потужностей та ресурсів Мінргіону недостатньо для комплексного повноцінного проведення реформи. Тому в процеси децентралізації мають залучатись громадські організації, що мають посилити можливості та систематизувати цей процес. Залучення громадськості дозволить також підвищити рівень довіри населення до процесу реформи.

Керівник аналітичної групи ГО “Європейський діалог” Олександр Софій: «На фоні інших реформ децентралізація лідирує за своїми результатами. Але запропонована модель управління громадами є досить умовною.

З галузевим законодавством ситуація також складна, особливо, щодо надання адмінпослуг, перерозподілу послуг між різними органами влади, стандартів надання. Є також певна плутанина в питанні механізмів передачі повноважень.

Щодо бюджетів, дійсно, коштів у ради громади буде більше, але й витрат буде більше через передачу послуг на рівень громади».

За словами експерта з питань державного управління Марини Ставнійчук, роз’яснювальна робота уряду не дає бажаного результату. Люди поки що слабко розуміють переваги реформи. А якщо їхня думка не буде враховуватися, є ризики виникнення негативної реакції. Також неясно, що далі буде з громадами, що не об’єдналися, чому припустимі їхні утиски в плані бюджетного фінансування.

Учасники дебатів зазначили, що із збільшенням розміру громади покращується економічний потенціал і можливість забезпечити якісні послуги, однак при цьому знижується рівень впливу громади на прийняття рішень, а управління і послуги віддаляються від мешканців. Населення занепокоєне можливістю несправедливого розподілу суспільних благ внаслідок об’єднання громад.

При цьому громадські експерти відзначають наявність «нормативної незахищеності» інтересів громад в умовах децентралізації. Так, суттєвою проблемою є відсутність у більшості населених пунктів статутів громад.

Керівник київського офісу Фонду міжнародної солідарності Маркіян Желяк зауважив, що громадам спочатку повинні визначити, навіщо вони об’єднуються, а потім вирішити, яке конкретно у них буде управління. І на базі цього створювати свої статути, як це є зараз в Польщі.

Дебати проходили в рамках «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та Шведського агентства з міжнародного розвитку (SIDA).

Поділитись Постом

Post Comment