Доступність та прозорість херсонської влади. Що змінилося за останні 2 роки?

Чи знають громадяни про демократію участі, наскільки є поширеним використання існуючих механізмів демократії участі в повсякденній практиці? Чи полегшили в останні роки наші депутати доступ виборців до використання механізмів участі?

Ці питання стали головними у дослідженні, що провели експерти Херсонської обласної організації Комітету виборців України з партнерами з Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень та ХМГО «За майбутнє Херсона» в рамках моніторингу депутатської діяльності, що був підтриманий Фондом підтримки демократії NED.

До всіх міст та районних центрів Херсонської області були направлені інформаційні запити, в яких запрошувалась інформація про наявність статуту територіальної громади, регламенту ради, інформація про проведені за останні два роки громадські слухання, місцеві ініціативи, загальні збори громадян, про діяльність в територіальних громадах громадських рад.

В результаті було отримано відповіді від переважної більшості громад, за виключенням Новотроїцької, Верхнього Рогачика та Горностаївки.

Спочатку експерти ретельно перевірили отримані відповіді, і до деяких рад виникли серйозні питання щодо того, як вони регламентують реалізацію участі громадян у формах безпосередньої демократії.

По-перше, не всі місцеві ради до сіх пір прийняли статути територіальних громад. Це означає, що в цих громадах не створені передумови для реалізації права громадян на участь у формах безпосередньої демократії. Справа у тому, що процедури проведення громадських слухань, загальних зборів громадян та місцевих ініціатив повинні бути прописані саме в статутах. Якщо немає статутів, тоді ці форми безпосередньої демократії можливі лише за «доброї волі» місцевої влади, а не за встановленими у нормативних документах правилами.

По-друге, ми стикнулися з тим, що представники місцевої влади не розуміють природу демократії участі.  Нам надали багато інформації про  нібито проведенні «громадські слухання» або «загальні збори» чи «сходки». Цю інформацію ми змушені були кваліфікувати, в кращому випадку, як консультації влади з громадою або, як інформування мешканців територіальних громад про актуальні події чи останні заходи влади.

Головна відмінність форм демократії участі від цих заходів полягає у тому, що вони повинні ініціюватись переважно мешканцями громади та мають своїми наслідками прийняття владних рішень з урахуванням думки громадян. Ми же під виглядом громадських слухань, загальних зборів, місцевих ініціатив отримували протоколи про звіти селищних голів, протоколи про сходки мешканців, що були організовані владою з питань інформування. Наприклад, ми отримали інформацію про проведення загальних зборів мешканців селища Каланчак по обговоренню питання підвищення комунальних тарифів. По-перше, в Каланчаку, згідно його статуту, не можна проводити збори всього селища, а лише його окремої території. По-друге, зрозуміло, що питання підвищення тарифів населення ініціювати не буде.

Тому всі ці відповіді ми кваліфікували як різні форми консультацій влади з громадою, і тому не враховували при нашому дослідженні.

У приватних розмовах деякі місцеві посадовці зізнавалися нам, що статути територіальних громад для них є лише формальними й вони їх не використовують у своїй повсякденній роботі. Подібне ставлення приводить до того, що замість застосування прописаних процедур, ініціативи громадян гальмуються. Й замість «демократії участі» ми іноді бачимо «демократію протесту».

В результаті дослідження було зроблено висновки:

Всі статути міст області мають серйозні недоліки в питанні регламентування механізмів демократії участі. В окремих територіальних громадах більш детально прописані механізми проведення  громадських слухань, загальних зборів громадян за місцем проживання та внесення місцевих ініціатив.

Високий ценз для проведення слухань та внесення ініціатив в окремих містах гальмує реалізацію цих ініціатив на практиці. На думку окремих експертів навіть збирання підписів трьохсот членів територіальних громад для проведення громадських слухань та п’ятисот  для внесення громадських ініціатив в Херсоні теж є забагато, бо все одне – остаточне рішення приймається депутатами. Тому, щоб висловити свою думку депутатам або підготувати власний проект рішення для розгляду тими ж депутатами – немає потреби у надмірній кількості підписів мешканців територіальної громади.

Потрібно змінити підходи посадовців до ініціатив громадян та безпосередніх форм самоврядування та зобов’язати надавати необхідні консультації при ініціюванні городянами застосування тієї чи іншої форми прямої участі.

Не чітко регламентоване питання розгляду резолюцій громадських слухань або термін розгляду ініціатив на сесії практично у всіх містах дозволяє затягувати оприлюднення думки городян.

Доступ на сесії міських рад для мешканців області є суттєво обмежений зайвими заявами. На думку експертів, не повинно бути ніяких попередніх заяв, доступ повинен бути вільним та необмеженим. Єдине – громадянин повинен мати при собі посвідчення особи та зареєструватись при вході в сесійний зал.

Практично всі статути передбачають проведення закритих сесій, без жодного пояснення за яких умов вони проводяться. На думку експертів це неприпустимо,  бо дає можливість депутатам розглядати будь які питання в закритому режимі. Позиція експертів – ради повинні працювати виключно у відкритому режимі.

В статуті територіальної громади міста Херсона необхідно прописати розділ про ОСН, це сприятиме активізації комітетів, та покращенню їхньої діяльності.

Практично у всіх статутах майже нічого не сказано про діяльність громадських рад, жодного слова про їх повноваження та можливості впливу. Мабуть саме тому вони діють лише в трьох містах області?

І головний висновок, через недосконалість норм статутів, необізнаність громадян, і як бачимо через свою невисоку правову культуру  громадяни майже не використовують механізми демократії участі. А депутати, крім депутатів Херсонської міської ради, навіть в умовах, що змінилися, нічого не зробили для покращення механізмів демократії участі. Але у місцевих рад ще є час для того, щоб вдосконалити механізми прямої участі городян.

Повну версію статті дивіться за посиланням.

Поділитись Постом

Post Comment