Опитуванння IRI, частина ІІ. Рівень громадської активності українців подекуди наближається до нуля.

Як ми вже писали, на замовлення Міжнародного республіканського інституту (IRI) в Україні в цьому році проведено масштабне соціологічне дослідження, що охопило 17 тисяч респондентів в 22 обласних центрах.

У першій частині огляду було показано, що дослідження засвідчило низький рівень залучення місцевою владою громади до спільного прийняття рішень.

Цього разу ми проаналізуємо результати опитування, що стосуються громадської активності та ініціативності вже самих українців.

Судячи з відповідей опитаних, рівень залучення містян до соціально корисної діяльності є загалом досить низьким.

Так, лише від 6 до 16% опитуваних (в залежності від регіону) відповіли, що доволі часто або регулярно приймають участь в таких волонтерських заходах як прибирання своєї вулиці, парку, саджання дерев чи збір сміття. В той же час від 33 (Кіровоград) до 54% (Одеса, Запоріжжя) з них байдужі до такої активності.

Дослідження показало стабільно низький рівень участі жителів майже усіх міст у заходах чи зустрічах, що організовують ОСББ, органи самоорганізації населення, громадські організації, профспілки, політичні партії, а також в заходах, що організує міська рада, її виконком чи обласні органи влади.

Серед усіх міст найбіліший відсоток респондентів, які були залучені до всіх таких заходів виявився в Хмельницькому.

Але в переважній більшості інших міст близько 90% респондентів взагалі не приймають участь у перелічених заходах!

Порівняно кращою є ситуація з участю жителів міст у батьківських зборах навчальних закладів, зустрічах органів самоорганізації населення, групах за інтересами (спорт, мистецтво і т.д.), релігійних організаціях.

Менш за все респондентів регулярно відвідують батьківські збори в Житомирі – там позначка не перевищує 17%, у той час як в Херсоні та Івано-Франківську так відповіли 30% опитуваних.

 

Щодо питання участі в регулярних сусідських зборах – біля 80% житомирян та киян зізналися, що ніколи не брали участі у цих заходах, коли в Дніпропетровську та Херсоні хоча б раз на рік на загальні збори за місцем проживання приходить 46 та 43% опитаних.

Найбільш активно приймає участь в групах за інтересами населення Черкас – 32%, а у Миколаєві та Кіровограді лише 8% опитуваних підтвердили свою регулярну участь в цих заходах.

Найбільший рівень активності громадян спостерігається в релігійній сфері. Так, 74% респондентів з Луцька відвідують церкви чи релігійні установи раз на місяць чи 3-4 рази на рік, тоді як найменш релігійними виявились жителі Кіровограду – там позначка не сягнула вище 12%.

Натомість, громада, в більшій мірі підтримує роботу недержавних організацій. Так, понад половина респондентів з Сум, Черкас, Хмельницького, Києва, Рівного, Тернополя, Івано-Франківську, Чернівців та Запоріжжя цілком чи частково підтримують їхню роботу.

Загальний показник довіри населення до НУО складає від 80% в Запоріжжі до 33% в Житомирі.

66% респондентів з Рівного та 58% чернівчан цілком або в більшій мірі задоволені діяльністю органів самоорганізації населення, тоді як в Житомирі ця сама позначка не перевищує 12%.

Середній результат задоволеності діяльністю ОСНів в містах, де проводилося дослідження, складає близько 40%.

33% респондентів з Чернівців зазначили, що міська рада в більшій мірі сприяє громадській участі. Порівняно високим результат в цьому питанні є, в тому числі, в Вінниці, Львові, Тернополі, Сумах, Черкасах, Чернігові, Хмельницькому та Харкові.

А найнижчий результат показав Київ – там позначка не піднялася вище 8%.

Поділитись Постом

Post Comment