Дмитрій Ващенко
Стажер ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”
Минуло більше 4 років як нові політичні сили України увійшли до Верховної Ради України VIII скликання та взяли курс на децентралізацію аби підвищити функціонування держави та забезпечити економічний, політичний, соціальний та культурний розвиток регіонів. Прийняття важливих децентралізаційних законів — це основа подальшого розквіту країни, проте не всі парламентарі віддавали свій голос за один із пріоритетних напрямів реформування України.
Методологія
В даній аналітичній записці було проаналізовано 17 проектів закону що стосується питання децентралізації:
- Проект Закон України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”;
- Проект Закону про місцеві вибори;
- Проект Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи;
- Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реформи міжбюджетних відносин);
- Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів до місцевих бюджетів;
- Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг;
- Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей державної реєстрації органів місцевого самоврядування як юридичних осіб;
- Проект Закон України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей формування та виконання бюджетів об’єднаних територіальних громад”;
- Проект Закон України “Про внесення зміни до статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо поіменних голосувань”;
- Проект Закон України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансової забезпеченості надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування),
- Проект Закону про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості;
- Проект Закону про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів;
- Проект Закон Про освіту;
- Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я;
- Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів;
- Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища);
- Проект Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад” щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст обласного значення.
Проекти закону було розглянуто в період з 2015 по 2018 рр.
Виходячи з того, що проведення реформи децентралізації є достатньо актуальним і важливим питанням для подальшого розвитку України як європейської цивілізаційної країни, ціллю аналітичної записки є аналіз коаліційної угоди, програм основних політичних сил, які представлені у Верховній Раді України та їх фактичне голосування та офіційні заяви відносно децентралізаційних законів.
21 листопада 2014 року після проведення парламентських виборів була підписана Коаліційна угода між п’ятьма політичними партіями: Блок Петра Порошенка, Народний фронт, Батьківщина, Самопоміч та Радикальна партія. Відповідно до розділу VII Децентралізації та реформа публічної адміністрації партії домовились про:
- 1. Ефективний розподіл повноважень (компетенцій) Протягом 2015 року
- 2. Належне ресурсне забезпечення місцевого самоврядування Протягом I кварталу 2015 року
- 3. Формування самодостатніх громад Протягом 2015 року[1].
Програма Блока Петра Порошенка передбачає підтримку реформи децентралізації: утворення сильних та економічно розвинених територіальних громад, надання широких повноважень на місцевий рівень: “Сильні самоврядні громади — базовий елемент солідарного громадянського суспільства, яке ми будуємо. Децентралізація та передача реальних важелів впливу на прийняття рішень місцевим громадам має дати поштовх до справжнього самоврядування та виховання відповідальних громадян. Результатом адміністративно-територіальної реформи має стати передача влади на рівень громад та реформування й оптимізація адміністративного поділу країни. Творення сильних самоврядних громад наблизить державне управління до європейських стандартів, гармонізує відносини між українськими регіонами і центральною владою, створить ефективні передумови для надходження інвестицій та підвищення якості життя людей в українських регіонах”[2].
Народний фронт у своїх документах також підтримували прагнення провести успішно реформу децентралізації аби Україна стала ближчою до європейських стандартів та цивілізаційного світу: “Головними пріоритетами реформ у державно-правовій сфері партія вважає наближення України до європейських стандартів урядування, суттєве обмеження корупції, децентралізацію та розвиток місцевого самоврядування…Партія підтримує політику децентралізації влади, насамперед — фінансових відносин, відносин між державною владою та місцевим самоврядуванням”[3].
Самопоміч у власній програмі підтримувала реформу децентралізації, укріплення села та надання повноважень аби підняти економічний рівень територіальних громад: “ Децентралізацію влади та податків, аби громади мали достатні повноваження, кошти та механізми відповідальності для власного розвитку. Створення привабливих робочих місць в регіонах, аби талановиті люди були зацікавлені залишатися в своїх громадах та розвивати їх…Формування сучасного українського села як архітепічної цінності та одного з основних джерел ідентичності. Розвиток екологічного землеробства, садівництва та тваринництва” [4].
Радикальна партія Олега Ляшка як і інші коаліційні партнери “За” передачу части повноважень на місця, зібрані податки повинні залишатися на місцях, громада і тільки вона має право повністю розпоряджатися землею, будівлями, інфраструктурою: “ Ми децентралізуємо владу. Надамо право обраному голові громад вільно приймати усі важливі для людей рішення — без ніяких вказівок із центру. А громада стане повноправним розпорядником земель, будівель, устаткування. Зібрані податки в більшості своїй залишаться на місцях. Адже громади самі мають відповідально використовувати ці кошти. Також ми надамо громадам право проводити референдуми для вирішення важливих питань”[5]
Всеукраїнське об’єднання Батьківщина в своїй програмі приписувала чітку підтримку та укріплення місцевого самоврядування, ліквідацію державних адміністрацій, надання на місцях необхідних повноважень, які дадуть можливість створювати органи для вирішення питань локальних питань,а також підтримують позицію про виключно добровільне об’єднання громад: “В першу чергу, маємо провести реформу місцевого самоврядування, яка дасть набагато ширші права територіальним громадам у відповідності з Європейською хартією місцевого самоврядування. Дана реформа передбачає ліквідацію районних та обласних державних адміністрацій разом з їх головами. В рамках реформи надамо право обласним та районним радам формувати власні виконавчі комітети та муніципальну міліцію… Об’єднання територіальних громад повинно бути виключно добровільним. А всі кошти від податку від фізичних осіб, екологічного та єдиного податків, податків на землю та від її оренди — повинні залишатися на місцях в повному обсязі” [6].
Програма політичної партії Відродження передбачає підтримку законів про децентралізацію та їх позиція щодо проведення реформи складаються з 6 пунктів:
- Децентралізація фінансів: “Україні потрібен новий Бюджетний кодекс, побудований за європейською моделлю — коли не центральний бюджет фінансує місцеві, а податки збираються на місцях, і кошти відраховуються до бюджетів вищих щаблів” [7].
- Територіальні громади повинні об’єднуватися лише добровільно: “Так зване «добровільне об’єднання територіальних громад» уже перетворилося на свою протилежність – адміністративне силування і показуху. Необхідно переглянути закон про добровільне об’єднання територіальних громад: у них має бути можливість, а не обов’язок об’єднуватися. Ті переваги, які отримують об’єднані територіальні громади, цілком можуть мати і звичайні – не об’єднані” [8].
- Надання громадам вирішувати свої питання через проведення референдуму: “На місцевому рівні потрібно ширше використовувати форми прямої демократії. Якомога більшу кількість місцевих проблем (навіть щодо назви населеного пункту, меж госпітального округу тощо) слід вирішувати на місцевих референдумах” [9].
- Розробка економічної стратегії, яка б надала можливість створювати спеціальних економічних зон: “Саме тому наша депутатська група підтримує запропоновані народними депутатами від Одеської та Черкаської областей законопроекти про створення спеціальних економічних зон” [10].
- Передача земель, які знаходяться поза межею міста в комунальну власність територіальним громадам: “Місцевим громадам необхідно надати якомога більше можливостей щодо використання земель і майна в своїх межах. Відсутність такої змоги гальмує розвиток економіки на рівні населених пунктів. На вирішення цієї проблеми спрямований підтриманий нашою депутатською групою законопроект №4355” [11].
- Підтримка Конституційної реформи 2015-2016 рр. [12].
Виборча програма Опозиційного блоку не містить в собі положення та позиції даної політичної сили відносно децентралізації. Проте слід проаналізувати публічні заяви представників Опозиційного блоку. Одна з таких заяв розміщується на офіційному сайті партії, де в висновках говориться про не ефективне впровадження децентралізації: “Рекламируемые успехи в децентрализации – пока больше похожи на попытку выдать желаемое за действительное. Доля собственных доходов местных бюджетов (без трансфертов) ниже, чем в 2013 г. В результате реформы у местных бюджетов забрали надежные источники доходов (часть НДФЛ), предложив взамен неустойчивые (часть налога на прибыль) либо трудно администрируемые (налог на недвижимость) доходы. Центральные власти продолжают спихивать на местный уровень не профинансированные расходы. Да, часть бюджетов ОТГ оказалась в выигрыше, однако 75% таких бюджетов остаются дотационными. Поэтому говорить о реальном росте их финансовой обеспеченности приходится с трудом” [13]. Юрій Бойко в одному з своїх коментарів підтримав вектор на прийняття проектів про децентралізацію, які передбачають перспективи розвитку економіки: “Ми налаштовані на децентралізацію, але вона повинна бути реальною і нести ефект фінансової та економічної самостійності регіонів. Цього дійсно хочуть люди. За це ми будемо голосувати”[14]. Народний депутат від Опозиційного блоку Дмитро Шенцов висловив думку проте, що “Децентралізація – це єдина реформа в Україні, проведення якої дійсно обґрунтоване та необхідне” [15].
Група Воля народу також у своїй програмі не мала пунктів відносно позиції щодо проведення реформи децентралізації. Голова депутатської групи Ігор Єремеєв коментував прийняття проектів децентралізації досить критично: “…на початку року сільські громади вже зробили фінансово «беззубими» і забрали від них всі кошти на освіту й медицину, які спрямовувалися з державного бюджету. Так стартував перший етап реформи. Тепер беруться до формування нових територіальних громад. І тут ще більше «мін уповільненої дії», адже критерії для такого формування обрані досить не зрозумілі”[16]. Народний депутат Сергій Лабазюк стверджую, що місцевим громадам слід надати можливість вирішувати свої конфлікти за допомогою референдуму та наданням широких повноважень: “Необхідно дозволити проводити місцеві референдуми. Всі спірні питання на окремій території мають вирішуватися таким шляхом. Але звичайно, це не стосується питань територіальної цілісності України та інших, які відносяться до безпеки держави” [17].
Аналізуючи голосування депутатів щодо 17 проектів закону про децентралізацію, можна прийти до наступних висновків, що:
- Блок Петра Порошенка, Народний фронт та Самопоміч проголосували за всі 17 законів, тобто, це 100%; дані дві партії виконали свої забов’язання перед виборцями та виконали умови коаліційної угоди.
- Опозиційний блок підтримав лише 1/17 закон, є партією, яка не підтримувала закони про децентралізацію та надавала занадто мало голосів.
- Група Воля народу підтримала 6/17 законів, розділивши позицію Опозиційного блоку та групи Відродження також саботувала прийняття законів. Аналізуючи тенденцію у голосуванні, то можна прийти до думки, що дана група надавала голоси, коли БПП, НФ та Самопомічі не вистачало голосів.
- Радикальна партія Олега Ляшка проголосувала за 12/17 проектів і,можна, сказати, що партія в більшості виконала умови угоди та свї обіцякни перед електоратом. Проте ми ,можемо, прослідкувати не стабільність та однозначну позицію даної політичної сили відносно впровадження реформи.
- Батьківщина підтримала 14/17 законів та, незважаючи на те, що партія вийшла з коаліції і мала протиріччя з іншими фракціями, проте підтримувала децентралізацію;
- Група Відродження проголосувала за 4/17 проектів. Дана група як і Опозиційний блок та група Воля народу не підтримують реформу децентралізації та при необхідності, могли надавати певну кількість голосів правлячій коаліції для прийняття законів.
[1] Коаліційна угода Верховної Ради України VIII скликання
http://www.afo.com.ua/doc/Coalition_Agreement_2014.pdf
[2] Програма Блока Петра Порошенка http://solydarnist.org/wp-content/uploads/2015/12/programa_solidarnist.pdf
[3] Програма Народного фронту – відновлення України http://nfront.org.ua/program
[4] Програма Політичної партії «Об’єднання «Самопоміч» https://samopomich.ua/wp-content/uploads/2014/09/program_OS.pdf
[5] Програма Радикальної партії Олега Ляшка http://liashko.ua/program
[6] Програма. Всеукраїнське об’єднання Батьківщина. Україна переможе https://ba.org.ua/programm/
[7] Програма партії Відродження https://vidrodzhennya.org.ua/party-program/detsentralizatsiia
[8] Там же.
[9] Там же
[10] Там же.
[11] Там же.
[12] Там же.
[13] http://opposition.org.ua/uryad-zayavlyae-pro-pomitni-uspikhi-v-decentralizaci-chi-tak-ce.html/