Представляємо у перекладі аналітичну статтю «Участь громадян у місцевому самоврядуванні: стан справ в Естонії» від наших колег Kaтрі АХІ та Рауно ВІННІ з Центру Політичних Досліджень Praxis, Таллінн.
Естонія має кілька документів і проектів, ідея яких полягає в підтримці активної участі громадян на місцевому та національному рівні. Однак дослідження показали, що є багато місця для розвитку.
Індекс стабільності розвитку громадянського суспільства USAID вказує на те, що, хоча кілька місцевих органів влади розробили або розробляють стратегії для більш відкритого управління, практика співпраці залежать від “традицій” окремих установ і волі чиновників залучати громади у вирішенні питань. За USAID, в порівнянні з попередніми роками, органи місцевої влади співпрацюють з громадянами менше.
В даний час кількість неурядових організацій, які регулярно співпрацюють з місцевими органами влади, складає 42%. План розвитку громадянського суспільства 2015-2020 визначає мету для 2020 року – 60 %. Співпраця між місцевими органами влади та громадськими організаціями, головним чином, відбувається за допомогою коштів фінансової підтримки (в 63% випадків), у чверті випадків місцеві органи влади залучають громадські організації, щоб підготувати місцеві концепції розвитку або бюджет. Тільки 6% органів місцевої влади залучають громадські організації для оцінки державних послуг і потреб, а також у процесі розробки певних стандартів.
Участь громадян також проявляється шляхом делегування послуг громадським організаціям. У 2010 році було створено документ, який називається Делегування державних послуг громадським організаціям. Він описує принципи делегації і дає вказівки органам місцевої влади.
Тим не менш, дослідження показали, що в порівнянні з центральним урядом, місцеві органи влади використовують громадські організації як постачальників послуг менше. Більшість естонських місцевих муніципалітетів мають населення менше 5 000 осіб, тому через відсутність користувачів легше надавати послуги безпосередньо силами самих управлінців, замість того, щоб брати участь у складних процесах. З іншого боку, іноді громадські організації також не хочуть бути залучені в надання послуг, тому що часто громадськість пропонує послуги/товари нижче ринкової вартості.
Згідно з останніми статистичними даними, 63 % органів місцевої влади уклали контракт про публічні послуги с громадськими організаціями, що означає, що вони пропонують послуги близько 87 % громадянам Естонії. У порівнянні з попереднім дослідженням в 2009 році, обсяг делегування не змінився.
Делегування послуг більше використовується у великих муніципалітетах; в порівнянні з попереднім дослідженням, рівень використання делегування виріс до органів місцевого самоврядування середньої ланки. Делегування послуг найменш використовується в невеликих південно-естонських муніципалітетах.
Аналіз, який провів Praxis, показав, що делегування послуг та розбудова нових моделей співпраці зі спільного надання послуг є одним із способів підвищення потужності органів місцевої влади, забезпечуючи якість і доступність державних сервісів.
Громадські організації надають послуги в різних сферах, хоча в основному – в галузі культури, спорту й відпочинку (68-69%). В таких сферах, як розвиток місцевого життя (55%), роботи з молоддю (51%) і соціальні послуги (43%), що також вельми популярні. Делегування послуг зустрічається не так часто (32%), освіта (27%), охорона навколишнього середовища (15%) та попередження злочинності (14%).
Раніше згадувалися деякі способи участі на колективному рівні. Тим не менше, існують деякі індивідуальні можливості: один з них – бюджет участі, відомий з 2013 року; Інший підхід використовує різні можливості електронної участі.