21 голос. Саме стільки не вистачило Верховній Раді, щоб ухвалити законопроєкт №6319 про оновлення діяльності органів самоорганізації населення. Для парламентської статистики це може виглядати як чергове невдале голосування. Насправді ж ідеться про закон, над яким експерти, громадські організації та представники громад працювали роками. Оновлений закон мав стати важливим кроком для розвитку місцевої демократії та виконання євроінтеграційних зобов’язань України.
Верховна Рада не підтримала законопроєкт №6319, який мав оновити регулювання діяльності органів самоорганізації населення (ОСН). Для ухвалення рішення забракло 21 голосу народних депутатів.
Для експертного середовища та громадського сектору це рішення стало серйозним розчаруванням. Документ готували п’ять років, він пройшов десятки обговорень та робочих зустрічей і входив до пакета законопроєктів, пов’язаних з євроінтеграційними зобов’язаннями України.
Законопроєкт мав спростити процедури створення ОСН, зробити їх діяльність більш зрозумілою та визначити чіткі правила взаємодії з органами місцевого самоврядування.
«Для Асоціації сприяння самоорганізації населення, яка багато років працює над розвитком цього інституту, провал голосування має особливе значення. Для нас це не перша спроба оновити законодавство про органи самоорганізації населення. Уже понад десять років ми працюємо над тим, щоб зробити цей інструмент місцевої демократії реальним і доступним для громадян», — зазначає голова аналітичного центру ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Ірина Іванова.
За її словами, ОСНи залишаються одним із найбільш практичних інструментів участі громадян у житті громади. «ОСНи — це можливість для людей брати відповідальність за розвиток своїх дворів, вулиць, мікрорайонів і сіл. Це реальна школа місцевої демократії, через яку громадяни можуть впливати на рішення у своїх громадах. І це те, що прописанов Конституції України», — говорить вона.
Чому закон не підтримали
Експерти називають кілька причин провалу голосування. Керівник Програми розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба говорить, що ключовою проблемою стала банальна нестача голосів у сесійній залі.
«Не вистачило 21 голос народних депутатів за законопроєкт 6319. Законопроєкт про оновлення регулювання діяльності органів самоорганізації населення дуже хороший. Він реформаторський, спрощує процедури створення і реєстрації, дає можливості для плідної співпраці ОСН та ОМС. Я відверто можу сказати – це хороший законопроєкт. І крім того, він стоїть в Євроінтеграційному пакеті», — говорить він.
Однією з ключових проблем, за його словами, є відсутність достатньої кількості депутатів у парламентській залі. «Головна проблема, що депутати не ходять на засідання парламенту», — зазначає Лациба.
Водночас експерт звертає увагу на те, що під час обговорення законопроєкту у парламенті прозвучало чимало маніпуляцій та неправдивих тверджень щодо його змісту. За його словами, низка положень, які критикувалися під час дискусії, насправді існують у чинному законодавстві вже понад два десятиліття і давно застосовуються на практиці.
«Статті, які піддалися критиці, існують вже 24 роки – ці норми існуючого закону, вони працюють і довели свою ефективність», — говорить експерт.
Окремо він наголошує, що законопроєкт міг би бути особливо корисним для малих громад.
«Законопроєкт №6319 був би найбільш корисним для жителів маленьких сіл. Бо там, де відбувається укрупнення і зникають сільради, ОСН стає виходом з ситуації. Люди могли б самоорганізовуватись і далі формувати свої стосунки з керівними органами громади», — зазначає він.
Проблема системна
Директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження» Олексій Орловський переконаний, що ситуація з законопроєктом №6319 є симптомом ширшої проблеми.
«Мені здається у сьогоднішнього провалу голосування є дві основних причини. Перша – ситуація всередині Верховної Ради України де ми не вперше спостерігаємо певні проблеми з прийняттям рішень. Зокрема, через відсутність достатньої кількості депутатів в сесійній залі», — говорить він.
За його словами, останнім часом Верховна Рада неодноразово не могла ухвалити низку законопроєктів, пов’язаних із виконанням зобов’язань України перед Європейським Союзом та міжнародними партнерами.
«Останнім часом ми бачимо неспроможність прийняття ВРУ цілої низки законопроєктів, зокрема, щодо виконання зобов’язань України перед ЄС та міжнародними фінансовими інституціями», — зазначає Орловський.
Законопроєкт №6319 входив до пакета євроінтеграційних змін. «Цей проєкт був одним із законопроєктів, який входив в пакет євроінтеграційних законів в частині Дорожньої карти щодо функціонування демократичних інституцій. До того ж дедлайн на його прийняття сплив ще у грудні 2025 року», — говорить він.
Чому це важливо для громад
Наслідки неприйняття закону відчувають насамперед самі органи самоорганізації населення. Член правління Громадської Спілки «Асоціація органів самоорганізації населення міста Києва» Валерій Гуманенко наголошує, що чинне законодавство давно потребує змін.
«В тому вигляді, в якому цей закон є, він не може існувати. В великих містах ми ще можемо працювати і вибудовувати діалог з владою. Наприклад в Києві були прийняті зміни і затверджені норми, що дають змогу ОСН співпрацювати з містом і робити свою роботу», — говорить він.
Водночас у багатьох регіонах ситуація значно складніша. «В регіонах, все гірше. Місцева влада не сприймає ОСНи і не дає змоги їм працювати. І це потрібно змінювати», — зазначає Гуманенко.
Що далі
Попри провал голосування, експерти переконані: робота над змінами до законодавства про органи самоорганізації населення має бути продовжена. «Потрібно боротися. Для вступу в ЄС нам потрібно виконати задекларовані зміни. Потрібно повторно вносити цей законопроєкт», — наголошує Максим Лациба.
«Ми переконані, що напрацьовані зміни мають бути збережені і винесені на повторний розгляд Верховної Ради. Ініціювання повторного розгляду цього законопроєкту є необхідним кроком, адже йдеться про розвиток місцевої демократії та можливість громадян брати участь в управлінні своїми громадами», — підсумовує також Валерій Гуманенко.
В Асоціації сприяння самоорганізації населення також переконані, що напрацьовані зміни мають бути повернуті до парламентського порядку денного. «Цей законопроєкт — результат багаторічної роботи експертів, громадських організацій і представників громад. Це норми, які відповідають викликам і потребам часу. Не можна, просто взяти і відмахнутись від того, що не дає впроваджувати зміни і демократичні інструменти на місцях. Насамперед ці зміни є важливими для громад України, і впроваджувати ці зміни – на мій погляд, головний обов’язок народних обранців», — говорить Ірина Іванова.
Законопроєкт №6319 не був ухвалений цього разу. Але питання, яке він піднімає, нікуди не зникло. Органи самоорганізації населення залишаються одним із небагатьох інструментів, що дозволяють людям безпосередньо впливати на життя своїх громад. І від того, чи зможе парламент повернутися до цього питання найближчим часом, залежить не лише доля одного законопроєкту, а й те, наскільки реальними будуть механізми місцевої демократії в Україні.