Перспективи розвитку й використання інструментів прямої демократії на Волині обговорювали у стінах Волинської обласної ради.
Круглий стіл «Стан правового регулювання та розвитку прямої демократії у містах Волині» відбувся в рамках проекту «Місцева демократія. Волинь. Перезавантаження», що реалізується Асоціацією підтримки та розвитку ОСББ та ОСН за фінансової підтримки програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження» та організаційної підтримки Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення.
До відкриття зустрічі долучились перший заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик та заступник голови Волинської ОДА Сергій Кошарук.
Зі слів Олександра Пирожика, обласна рада дійсно зацікавлена у розвитку громадської участі, особливо в умовах здійснення реформ. «Питання прямої демократії дуже актуальне з різних точок зору. Зокрема часто говорять про правовий нігілізм на низинному рівні. Люди просто не знають, як відстояти свої права чи заявити про свої інтереси. Посадовці мають вчитись слухати людей, а люди мають вміти висловлювати свою думку», – каже він.
Спікери заходу: Андрій Крупник – голова Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення; Анатолій Пархом’юк – голова Офісу реформ у Волинській області; Андрій Осіпов – експерт Інституту політичної освіти; Ірина Гайдучик – голова Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії; Юрій Кресак – директор Волинського регіонального фонду розвитку та інвестицій та Петро Лавринюк – експерт Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії.
До діалогу з вищезгаданими посадовцями і громадськими діячами долучилися голови та депутати сільських, селищних і міських рад Волині.
Андрій Крупник, голова Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення зазначив: «На Волині дійсно видно взаємодію влади з громадськістю. Наявність активних і адекватних людей і розумних представників влади – це основа успішної реформи».
Ірина Гайдучик розповіла про діяльність Волинського ресурсного центру розвитку локальної демократії, який працює за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Зокрема зауважила, що сьогодні Ресурсний центр має на меті надати активним мешканцям інструменти участі та взаємодії із владою та депутатами.
«Якщо раніше говорили, що пряма демократія не часі, то зараз бачимо зростаючий попит на неї, як від органів влади так і від депутатів. На сьогодні, Ресурсному центру вдалося налагодити роботу із сільськими, селищними, міськими головами, які хочуть впроваджувати інструменти прямої демократії, надавати реальні механізми участі громади”.
У 2015 році експерти Ресурсного центру сформували робочу групу, яка проводила моніторинг стану правового регулювання норм прямої демократії.
«В основі моніторингу була не лише наявність норми, а й те скільки, коли і за яких обставин вона використовувалась. Насправді результати невтішні. Проте, уже маємо перші ініціативи до співпраці, як у об’єднаних громадах так і у містах Волині. Наше основне завдання – не прийняти новий документ, а зробити його широковживаним і потрібним», – каже Ірина.
Експерт Ресурсного центру Петро Лавринюк вбачає побудову демократичного суспільства через реалізацію фундаментальних викликів для влади. Серед них: перетворення революційної енергії населення в правильне русло; розвиток органів самоорганізації населення у приватному та багатоповерховому секторах; забезпечення участі населення у розвитку території.
Директор Офісу реформ у Волинській області Анатолій Пархом’юк навів приклад 5 об’єднаних громад на Волині. Однак зазначив, що поки що регіон не може похвалитися об’єднаннями громад з містами обласного значення. Експерт пояснив це тим, що місто отримало повноваження, які зараз надаються об’єднаним громадам, задовго до реформи.
Побоювання майже всіх приміських сіл Волині того, що після об’єднання останніх з містом сільські ради втратять і бюджет, і робочі місця, на думку Пархом’юка, пов’язані з тим, що у населених пунктів немає Статуту, де прописують усі механізми взаємодії і впливу громади на місцеву владу. Ключовими у контексті об’єднання є органи самоорганізації населення – вуличні, квартальні, сільські комітети.
Андрій Осіпов, експерт Інституту політичної освіти вважає, що децентралізація неможлива, коли ми надаємо право громадам добровільно об’єднуватися.
«Питання децентралізації, доцільності, спроможності громад – це питання державного примусу. До цього прийшли більшість країн. Україна не має того розвитку суспільно-політичної думки, коли громадяни настільки свідомі, настільки високий рівень в кожній громаді активних людей, які сказали б: «Цитьте, баби і діди! Треба. Бо по-іншому не виживемо», – каже він.
Осіпов звернув увагу присутніх на те, що сьогодні активність громад має вулканічний характер. Тихо, а потім невідомо звідки вибухнуло. Але треба пам’ятати, що громада має таку силу, як вода. Будь-яка влада – будівля. Вода, яку не спрямовувати в певні канали, розмиє фундамент і знесе будівлю, – впевнений політик. Відкритість влади – це елемент її самозбереження.
Важливість впровадження інструментів прямої демократії підкреслили присутні міські голови, зокрема Рожищенський В’ячеслав Поліщук та Ківерцівський Володимир Жгутов.
На думку мера міста Ківерці, пряма демократія має завжди показувати результат. Головне, щоб люди бачили, що вони можуть вплинути на місцеву владу правовим чином.
