Під час Загальних зборів Всеукраїнська громадська організація «Асоціація сприяння самоорганізації населення» затвердила оновлену Стратегію діяльності на 2026–2028 роки. Документ визначає стратегічні пріоритети, напрями роботи та очікувані результати діяльності організації на найближчі три роки.
Нова Стратегія розроблена з урахуванням тривалого правового режиму воєнного стану, викликів відновлення та потреби зберігати і захищати демократичні механізми участі на місцевому рівні. У документі Асоціація визначає себе як think-act tank, що поєднує аналітичну роботу, розробку рішень, пілотування практичних підходів у громадах, адвокацію на національному рівні та посилення локальних інституцій участі, зокрема органів самоорганізації населення.
Місією Асоціації на цей період визначено сприяння розвитку та захисту системної самоорганізації і громадської участі в Україні як основи стійких громад, демократичного врядування та збереження суб’єктності мешканців в умовах війни та відновлення. У візії Стратегії йдеться про те, що українські громади мають залишатися простором живої демократії навіть в умовах тривалих криз, а місцева влада — визнавати громадську участь невід’ємною складовою управління та відновлення.
Стратегія окреслює і ціннісну основу діяльності організації. Серед ключових цінностей життєздатність, свобода, мотивація та відповідальність. Окремо зафіксовано принципи роботи, серед яких повага до думок і потреб людей, повага до людської гідності, прав та свобод, інклюзивність і недискримінація, доказовість, практична застосовність рішень, а також принцип тимчасовості виняткових практик у кризових умовах.
Документ визначає пріоритетні цільові аудиторії Асоціації на 2026–2028 роки. Це мешканці територіальних громад, органи місцевого самоврядування, органи самоорганізації населення, організації громадянського суспільства, а також комітети Верховної Ради України та органи центральної влади. Серед ширшого кола стейкхолдерів Стратегія також виокремлює донорів і міжнародних партнерів, бізнес, медіа, аналітичні центри та експертні середовища.
У Стратегії зафіксовано чотири пріоритетні стратегічні напрями діяльності Асоціації на 2026–2028 роки. Перший стосується збереження, адаптації та захисту механізмів громадської участі в умовах воєнного стану, прифронтовості та кризового управління. Другий напрям пов’язаний із посиленням ролі органів самоорганізації населення як інституцій локальної стійкості, представництва та участі. Третій напрям присвячений оновленню статутів територіальних громад як реальних інструментів участі, прозорості та підзвітності. Четвертий — системному залученню громадянського суспільства та мешканців до процесів відновлення, бюджетування та визначення пріоритетів розвитку громад.
Очікується, що реалізація Стратегії дозволить запобігати нормалізації тимчасових обмежень демократичних процедур, посилювати роль ОСН у місцевому врядуванні, сприяти оновленню статутів громад із реальним залученням мешканців та громадянського суспільства, а також розвивати практики відкритості й партнерства у процесах відновлення. Документ також передбачає масштабування пілотних практик участі та посилення національної присутності Асоціації через партнерства.
Реалізація Стратегії здійснюватиметься через щорічні операційні плани та пов’язані стратегічні документи. Сама Стратегія визначена як рамковий і водночас адаптивний документ, що може уточнюватися через операційне планування, моніторинг, оцінку та організаційне навчання. Серед пов’язаних документів у Стратегії прямо названо Комунікаційну, Фандрайзингову та Маркетингову стратегії Асоціації.
Затвердження нової Стратегії діяльності на 2026–2028 роки стало важливим кроком для посилення інституційної спроможності організації та окреслення її ролі в захисті місцевої демократії, розвитку громадської участі та підтримці громад в умовах війни та відновлення.
Публікація підготовлена у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
