Відбудова областей після війни зазвичай асоціюється з бетоном, технікою та великими інфраструктурними проєктами. Але що, якщо в центрі уваги поставити не об’єкти, а людей? Саме такий підхід сьогодні стає ключовим у відновленні і на міжнародному рівні, і в Україні.
Одеська область вже має Стратегію відновлення та розвитку на 2021–2027 роки і проєкт Плану заходів на найближчі три роки. Обидва документи говорять про розвиток людського потенціалу, однак поки що не враховують головного принципу сучасного публічного управління: регіон працює ефективно тоді, коли працює для всіх, незалежно від віку, статі, місця проживання, стану здоров’я чи життєвих обставин.
Аналітикиня Асоціації, Ольга Пономарьова, дослідила як принципи інклюзії, гендеру та рівності у Стратегії відновлення та розвитку Одеської області (2021-2027) та Плані заходів на 2025-2027 роки. Ознайомитись з аналітичними матеріалами можна за посиланням.
Що таке інклюзія на практиці і чому це важливо саме зараз
Інклюзія часто звучить як широке, майже академічне поняття. Насправді воно про дуже конкретні речі: можливість людей різного віку, стану здоров’я чи життєвого досвіду брати участь у житті своїх громад і отримувати якісні послуги.
На Одещині сьогодні мешкають сотні тисяч ВПО, багато ветеранів повертаються на цивільне життя, а старше покоління часто живе в умовах ізольованості. Саме ці групи найперше відчувають на собі як працює політика інклюзивності.
Проте в Стратегії поки немає чітко прописаних механізмів залучення цих людей: ані інклюзивних дорадчих органів, ані стандартів участі. Хоча міжнародні та національні документи, від Цілей сталого розвитку до Європейської хартії рівності, прямо рекомендують місцевій владі створювати такі можливості.
Рішення просте: залучати людей не “для галочки”, а системно і регулярно. Через консультації, опитування, робочі групи, молодіжні та ветеранські ради.
Доступність — не про пандуси, а про свободу руху й вибору
Після руйнувань війни область активно відновлює інфраструктуру. Але якщо нові об’єкти не будуть доступними, доведеться виправляти помилки ще багато років.
Доступність виражається в універсальному дизайні, зрозумілих сайтах, зручному громадському просторі, можливості самостійно дістатися поліклініки чи ЦНАПу. Це вигідно кожному: батькам із візочками, людям старшого віку, людям з інвалідністю, і просто тим, хто хоч раз ніс важкі пакунки або травмував ногу.
Національна стратегія безбар’єрності вже дає інструменти. Залишається інтегрувати їх у регіональне планування:
- проводити аудит будівель;
- включати вимоги доступності у всі проєкти;
- планувати бюджет одразу з урахуванням універсального дизайну.
Це не про “додаткові витрати”, а про ефективність і економію в майбутньому.
Гендерна рівність: чому вона важлива для відновлення
Гендерний підхід потрібен не для звітів. Він допомагає зрозуміти, як політика впливає на різних людей.
Війна змінила соціальні ролі: жінки частіше беруть на себе подвійне навантаження, таке як дім, діти, робота, турбота про літніх. У структурі ВПО більшість складають жінки та діти. Жінки також частіше звертаються по соцпослуги та допомогу.
Без урахування цього неможливо планувати програми освіти, зайнятості чи реабілітації.
Саме тому до Плану заходів важливо додати:
- гендерні індикатори,
- дані про отримувачів послуг за статтю та віком,
- гендерний аналіз нових проєктів.
Це не ускладнює роботу, а робить її точнішою.
Що можна зробити найближчим часом
Є рішення, які не потребують великих ресурсів, але здатні суттєво вплинути на якість політики:
- Запустити експертизу програм на відповідність принципам інклюзії та рівності. Надалі це стане звичайною частиною планування, як фінансовий аналіз.
- Додати індикатори, які дозволять вимірювати зміни. Доступність, участь молоді, підтримка ветеранів — усе це можна моніторити без складних систем.
- Посилити партнерства з громадськими організаціями. Саме вони першими бачать, що працює, а що ні.
- Інвестувати в навчання держслужбовців. Регіони, які проходили шлях відновлення, робили це обов’язковою частиною змін.
Що це дасть області
Інклюзія, доступність і рівність це не про ідеологію, а про якість життя. Райони, де зручно пересуватися, де громадські простори відкриті для всіх, де жінки, чоловіки, молодь, ветерани й ВПО можуть впливати на рішення, стають найбільш привабливими для інвестицій та розвитку.
Одещина має всі передумови, щоб зробити відновлення сучасним і людиноцентричним. Залишається використати ці можливості і перетворити стратегічні документи на реальні зміни для людей.
Публікація підготовлена у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
