Реінтеграція деокупованих українських територій – комплексне питання, яке потребує рішень у різних площинах. Серед них важливе місце посідають питання – яким чином здійснюватиметься публічне управління та за якими підходами, критеріями відбуватиметься реконфігурація адміністративно-територіальний устрою, зважаючи на безліч викликів.
Для того, аби комплексно підготуватись до відновлення територій після війни, напрацювати рішення для забезпечення інституційного відновлення потрібно працювати уже зараз. Саме з метою напрацювання сценаріїв та підходів до повоєнного відновлення деокупованих територій України реалізується проєкт “Формування концептуальних та правових засад задля ефективного повоєнного відновлення деокупованих територій України”. Проєкт передбачає комплекс аналітичних досліджень, а також як, наступний крок, ініціювання на їх основі, розробки нових чи внесення змін до наявних законодавчих актів.
Результати перших аналітичних досліджень були представлені та обговорені у експертному колі, 16 квітня. Говорили про результати дослідження особливостей здійснення публічного управління на територіях Запорізької, Харківської, Херсонської областей та рекомендації щодо доцільності реконфігурації адміністративно-територіального устрою цих територій.
“Ми маємо працювати над пошуком сценаріїв реінтеграції деокупованих територій, яких, маємо надію, буде ставати все більше. Наше дослідження комплексне, і сьогодні ми говоримо лише про частину напрацювань. На наступних експертних зустрічах обговорюватимемо також те, які є можливості відновлення кадрового потенціалу в управлінській структурі, а також яким чином може бути залучена громадськість до усіх процесів відновлення”, – зауважила керівниця проєкту Ірина Гайдучик.
Ці дослідження – логічне продовження попереднього проєкту, де у фокусі уваги були окуповані території Донеччини та Луганщини.
“Ми хочемо мати не лише аналітичні матеріали, ми думаємо також про вихід на рівень законодавства. А готувати закони, спираючись на досвід лише двох регіонів, це некоректно, – пояснив директор програми “Демократія і належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження” Олексій Орловський. – Для нас було важливо подивитись на релевантність напрацьованих раніше рекомендацій, наскільки вони можуть бути застосовані відносно інших частин України, що перебувають під тривалою окупацією”.
На експертній зустрічі представили напрацювання двох дослідницьких груп. Зокрема, аналітику щодо особливостей здійснення публічного адміністрування у Херсонській, Запорізькій та Харківській областях представив експерт, аналітик Центру політико-правових реформ Олександр Бовш.
“Спочатку ми розраховували, що війна триватиме недовго. Але наразі у нас четвертий рік повномасштабної війни, і де-не-де є стала лінія зіткнення. Якщо відбудеться замороження по цій лінії, як тоді ми організовуємо публічне управління на цих територіях? Ми повинні думати про це вже зараз”, – зазначив Олександр Бовш.
Дослідники проаналізували, скільки громад перебувають у окупації чи у зоні бойових дій, яким чином у громадах здійснюється управління, де створені військові адміністрації та які повноваження вони мають.
Після представлення висновків та рекомендацій учасники експертної зустрічі висловили свої коментарі. Активне обговорення викликала одна з піднятих тем – доцільність створення військових адміністрацій на територіях за межами зони бойових дій.
“Дуже часто підстави для створень військових адміністрацій є дискусійними. Тому я вважаю, що наступним кроком після досліджень має бути перехід до напрацювання відповідних законів, щоб змінювати і конкретизовувати певні норми, які наразі дозволяють створити військові адміністрації на власний розсуд та не дозволяють відновлювати органи місцевого самоврядування там, де це можливо і необхідно”, – зауважив представник Всеукраїнської організації громад Ігор Абрам’юк.
Друге дослідження з рекомендаціями щодо реконфігурації адміністративно-територіального устрою у повоєнний час представили Інна Заблодська, Ірина Сторонянська та Денис Дроздов.
У його межах дослідники проаналізували спроможність громад за різними показниками: демографічними та географічними. Зокрема, порівнювали їхні показники за 1 січня 2022 року та 1 січня 2025 року.
“Подібне аналітичне дослідження не проводив ніхто, крім нас. Воно унікальне і передбачає розгорнутий аналіз 172 громад трьох областей у порівнянні одних з іншими за методикою, яку ми запропонували. – зазначила аналітикиня Інна Заблодська. – Усі експерти переконані, що у повоєнний час потрібно буде проводити реконфігурацію адміністративно-територіального устрою. Тому чим більше методичних підходів та досліджень цієї теми буде напрацьовано вже, тим швидшим і зваженішим буде рішення держави”.
За підсумками дослідження експерти надали свої рекомендації щодо реконфігурації адміністративно-територіального устрою. Зокрема, на їхню думку, з-поміж 172 громад, які аналізували у межах дослідження, 37 потребують реконфігурації.
Після представлення також відбулась дискусія, у ході якої учасники поділились своїми пропозиціями.
“Дякую всім за участь. В темряві йти складно. А коли відчуваєш, що рухаєшся у правильному напрямку, це дає натхнення продовжувати цим займатись. А ми маємо рухатись, не зупинятись і далі працювати у цих напрямках”, – підсумував Олексій Орловський.
Наступне експертне обговорення відбудеться 29 квітня – воно стосуватиметься стану та перспектив кадрового забезпечення публічної адміністрації в Харківській, Запорізькій і Херсонській областях для держуправління та які форми можливі для громадської участі у публічному врядуванні на деокупованих та прифронтових територіях.
Експертне обговорення здійснювалось в рамках проєкту “Формування концептуальних та правових засад ефективного повоєнного відновлення деокупованих територій України”, який підтримується Міжнародним фондом “Відродження”. Проєкт реалізується у співпраці ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, ГО “Центр політико-правових реформ”, ГО “Громадська ініціатива Луганщини” та ГО “Асоціація “Відродження та Розвиток”.