Наскільки ефективно та прозоро регіони використовують державні кошти на регіональний розвиток, обговорили в Одесі.
У круглому столі, що проводила ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», взяли участь громадські експерти, представники ОДА, громад області.
Аналітик Асоціації Олександра Калашнікова презентувала результати аналітичного дослідження, яке було проведено в п’яти регіонах, серед яких і Одеська область. Найважливішими проблемами у сфері освоєння коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) вона назвала:
- відсутність чітких критеріїв відбору членів регіональних комісій оцінки проектів розвитку за кошти ДФРР;
- загроза політизації процесу відбору проектів через введення народних депутатів до складу Міжвідомчої комісії з розгляду інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку;
- низька якість проектних заявок, які претендують на фінансування за рахунок ДФРР;
- складнощі у реалізації проектів через надходження коштів у другому півріччі;
- в деяких регіонах виявлені проблеми зі звітністю по реалізованих проектах.
Крім цього, серед підтриманих проектів домінують дрібні проекти соціальної спрямованості, такі як ремонт закладів освіти, охорони здоров’я, а проекти, що сприяли би економічному розвитку громад, створенню додаткових робочих місць, на жаль, подаються на конкурс рідко. Можливо, на державному рівні доцільніше було б ввести квотування для цій категорії проектів. Одеська область при цьому відрізняється серед інших низькою кількістю поданих проектів.
Олег Коровкін, заступник директора Департаменту фінансів Одеської облдержадміністрації високо оцінив результати дослідження та підтвердив їхню об’єктивність.
За його словами, велика кількість проектів, що громади подають на розгляд обласної комісії, не мають достатньої проектної документації та деталізації, тому вони «відсіюються» ще на начальному етапі. Крім того, умови конкурсу вимагають рішення місцевої ради щодо софінансування поданого проекту з місцевого бюджету у розмірі не менше 10%, якого також часто не вистачає.
Одеська область у 2016 році отримала з ДФРР 134 млн грн, які були розподілені всього на 3 проекти з ремонту покриття дороги Одеса – Рені. В 2017 році фінансування з ДФРР по Одеській області отримають всього 8 проектів з поданих 128, з них 61% спрямовані на розвиток соціальної інфраструктури. Більшість коштів, що виділяються на Одеський регіон, витрачаються знов таки на масштабний проект ремонту траси Одеса-Рені. Інші проекти ‒ це ремонт поліклініки в м. Рені та реставрація Аккерманської фортеці.
Олег Коровкін закликав представників громад поквапитися з подачею проектів на 2018 рік, адже термін вже спливає.
Присутні представники місцевих рад поскаржилися на недостатню обізнаність персоналу з питань розробки конкурсних проектів та запропонували ОДА та неурядовим організаціям посилити навчальний компонент.
Професор ОРІДУ НАДУ, експерт Центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Саханенко зауважив, що такі роботи, як ремонт траси і так мають змогу отримати фінансування з бюджету, а от інші важливі проблеми громад треба вирішувати саме за рахунок коштів ДФРР.
Координатор проекту ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» Тетяна Маяк порадила громадам вже заздалегідь розробляти проектно-кошторисну документацію для конкретних проектів, не чекаючи оголошення конкурсів ‒ адже проблеми все одно треба так чи інакше вирішувати.
На завершення Андрій Крупник, керівник Аналітичного центру Асоціації, висловив рекомендації органам влади, а саме:
- Обласним державним адміністраціям та обласним радам слід виробити і реалізовувати комплексний підхід до вирішення місцевих проблем, в якому ДФРР має бути лише одним із джерел ресурсів – поряд із бюджетами (місцевими та державним), донорськими коштами, коштами місцевих підприємців та самих мешканців.
- Політика ОДА та облради у сфері стимулювання участі територіальних громад в роботі із ДФРР має будуватись на методичній допомозі заявникам, їхньому навчанні, узгодженні їх проектів із стратегіями та планами соціально-економічного розвитку територій.
- Необхідна більш тісна взаємодія органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій з представниками громадськості, залученими експертами для кращого обґрунтування проектів, що готуються і подаються до ДФРР. Усі процедури розгляду проектів на обласному рівні мають бути максимально прозорими.
- Необхідно удосконалювати законодавство та місцеву нормативну базу щодо організації процедур подання, розгляду та реалізації проектів, які отримують підтримку ДФРР. Зокрема, це стосується порядку формування регіональних конкурсних комісій та відмови від створення дублюючої структури на загальнодержавному рівні.
- Необхідно продовжувати громадський моніторинг та громадський супровід процесів функціонування системи ДФРР на загальнодержавному та регіональному рівнях і на рівні територіальних громад, проводити дослідження та аналіз стану справ у цій сфері, як це робить ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”.