26 травня 2016 року вперше на Миколаївщині стався, відверто кажучи, довгоочікуваний прецедент: громада, прості люди, яких часто-густо дехто не хоче і чути і бачити, вийшла з ініціативою і опротестовує, спираючись на силу власної громадської думки, рішення про відмову в об`єднанні, яке суперечить її волі.
Це свідчить про те, що люди стали безпосередніми учасниками децентралізації, а значить процеси об`єднання територіальних громад на Миколаївщині наближаються до піку усвідомленої громадської активності.
Ініціативна група громади с. Прибужжя Доманівського району на чолі з педагогом Оленою Щербиною повідомила Миколаївський Офіс реформ, що більшість людей не згодні з думкою більшості депутатів Прибузької сільської ради, Прибузького сільського голови Віктора Матющенка, щоб ні з ким не об`єднуватись, тобто залишити все, як воно є, нічого не змінюючи.
Задля цього спеціально провели подвірний обхід, зібрали майже 600 підписів, де висловили своє незадоволення, щоб місцеві очільники демонстрували свою окрему думку, як волю громади. Тепер люди вирішили зібратись на загальні збори, та офіційно, в межах законодавчо встановленого інструменту доведення громадської думки у формі громадської ініціативи, скласти протокол і подати його на розгляд сесії Прибузької сільської ради. А де має лунати думка громади, як не на рівні представницького органу цієї громади?!
Як розповіли члени ініціативної групи, від їх сусідів протягом останнього року одна за одною надходять пропозиції до об`єднання, але сільський голова В.В.Матющенко, заручившись підтримкою сільських депутатів, надсилає у відповідь відмови. Мовляв, підбурив депутатів, і вони 16.11.2015 р. прийняли рішення «Про ненадання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад», проігнорувавши ініціативу Доманівського селищного голови О.О. Доги. У письмовій відмові прибузький очільник, не маючи на це будь-яких підстав і аргументації, пояснює: «…в зв’язку з недосконалістю законодавчої бази для об`єднання, відсутністю механізму для збереження економічних та соціальних зв’язків між селами».
Тепер надійшла нова ініціатива – від сусідів – від Олександрівського сільського голови Вознесенського району щодо об`єднання з адміністративним центром у с. Олександрівка (пропозиція об’єднати Олександрівську, Прибузьку, Таборівську, Бузьку, Трикратівську та Воронівську громади). Це було б потужне об’єднання, воно б згуртувало понад 17 тис. мешканців. І знову місцеві депутати і Віктор Матющенко підготували 17 травня 2016 року відмову. Хоча насправді більшість членів громади повністю влаштовує таке об`єднання. Молодь доїжджає в Олександрівку на роботу, там знаходиться лікарня, музична школа, є вся необхідна інфраструктура. Люди не хочуть більше бути заручниками номенклатурної недалекоглядності Прибузького сільського голови. Вони вважають, що його не турбує майбутнє земляків, а своє власне крісло, в якому він, будучи пенсіонером, хоче спокійно відсидітись ще 2 роки, – наголосила думку громади керівник ініціативної групи Олена Щербина.
Спірне питання не пройшло повз увагу Миколаївського Офісу реформ. На прохання громади було прийнято рішення виїхати до людей, почути їх думки, надати консультаційно-роз’яснювальну допомогу щодо застосування законодавства, розповісти про права і можливості громади.
Зазначимо, це був саме той випадок, коли на Офіс реформ сподівались як на думку арбітра, незалежного експерта, захисника з боку держави від тиску сільського голови.
…Сільський Будинок культури був схожий на вулик: і ті, хто зайняли сидячі місця, і ті, хто стояли у проходах, – всі розмовляли емоційно, на підвищених тонах, переконували, перекрикували один одного. Було зрозуміло, наскільки сильно їм болить це питання, та наскільки важливий привід зібрання… Щоб убезпечити себе від звинувачень у «не легітимності», перед входом до зали було відкрито реєстрацію учасників. Кожен, хто заходив, офіційно засвідчував свою участь у зборах власним підписом. У повітрі зривалися вигуки «Безчинство!», «Ошукали!», «Запроданці!»… Головуючому декілька раз довелося закликати присутніх до спокою, щоб зрештою розпочати громадські збори. Ніхто не хотів мовчати, кожен хотів бути почутим. А це – дві групи опонентів. Перша – найбільш масова – за ініціативу об`єднання з Олександрівською громадою; інші – зовсім незначна – самі депутати на чолі з головою В.В.Матющенко, які попросту перекрикували зал словами «Будемо самі! Ні з ким об’єднуватись не треба!»
Зате, коли зрештою пристрасті трохи вгамувались, і після озвучення порядку денного Олена Щербина надала слово керівнику Офісу реформ Валентину Бойко, – запанувала вражаюча тиша. Люди вловлювали кожне слово, розуміючи, що лише їх знання законодавства зараз може реальне врятувати ситуацію…
За понад три години часу, впродовж якого тривало обговорення, мали можливість виступити усі, хто бажав. Окремі виступи зривали аплодисменти, натомість інші – проводжали під свист. Так, Прибузький сільський голова В.В.Матющенко попросту «образився» на земляків, і покинув президію після того, як йому не дали договорити про, образно кажучи, «золоті груші на прибузьких вербах»… А іншими словами, прекрасне нинішнє життя громади. Один із сільських депутатів спробував підтримати свого очільника, та люди практично освистали і такого «захисника народу».
Присутній на громадському заході Олександрівський селищний голова чітко і лаконічно доповів сусідам, чому саме він вийшов з ініціативою про об`єднання з прибужанами. Повідомив, яку взаємну вигоду відчують їх громади, коли будуть разом. Завірив, що таке об`єднання забезпечить майбутнє однієї із найбільш сильних спроможних громад на Миколаївщині. Пообіцяв, що на наступну зустріч познайомить більш детально з програмою соціально-економічного розвитку нової ОТГ, над якою він нині працює.
Загальні збори громади проголосували за рішення, у якому висловлено підтримку ініціативі об`єднання в складі Олександрівської ОТГ. Протокол передано на розгляд депутатського корпусу Прибужанської сільської ради.
КОМЕНТАР керівника Офісу реформ-експерта з правових питань Валентина Бойко: «Вперше на Миколаївщині стався, відверто кажучи, довгоочікуваний, як на мене, прецедент: громада, прості люди, яких часто-густо дехто не хоче і чути і бачити, вийшла з ініціативою і опротестовує, спираючись на силу власної громадської думки, рішення про відмову в об`єднанні, яке суперечить її волі. Це свідчить про те, що люди стали безпосередніми учасниками децентралізації, а значить процеси об`єднання територіальних громад на Миколаївщині наближаються до піку усвідомленої громадської активності.
Події у с. Прибужжя – це конкретний приклад того, що громада, сільська громадськість – і свідома, і жива. Ця ситуація обнадіює, що нарешті учасники процесу не покладаються на думку сільського, селищного голови, зрештою, депутатського корпусу, а є самі безпосередніми господарями своєї долі, свого майбутнього. Дії прибузької громади знаходяться у правовому полі Конституції України і Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад». Окремим рядком в цьому Законі передбачається самоініціювання об`єднання через формування і демонстрацію громадської ініціативи. Якщо брати статистику, то на Миколаївщині з 27-ми ініціювань щодо об`єднання, в 26-ти випадках ініціатором виступав сільський, селищний, міський голова. Тож громадськість була досі безініціативна в частині реалізації права на власне бачення кордонів і умов майбутнього об`єднання. Прибузька громада перегорнула цю сторінку і створила нову статистику – за якою саме люди, саме громада є будівником свого майбутнього. Я таке вітаю!
Дуже сподіваюсь, що приклад прибужан надихне інші громади Миколаївської області більш активно заявляти про себе, бути суб’єктом (а не об’єктом), на який має спиратись процес добровільного, якісного, такого, що має перспективи об`єднання”.