В останній час Україна приймає все більше викликів нового часу. Країна поставши на складний шлях європейської інтеграції має привести свої стандарти життя до європейських стандартів. Це стосується багатьох сфер, у тому числі і сфери освіти. Самоврядування – одна з найважливіших сфер самоорганізації та форм активної участі студентів у вищих навчальних закладах. Воно сприяє як оптимізації навчального процесу, так і виробленню у студентів навичок управління та участі у суспільно корисних процесах, засвоєнню демократичних цінностей. Студентське самоврядування успішно працює в багатьох європейських країнах, допомагає розвитку студентства та захищає його інтереси. В цьому контексті доцільно дослідити наскільки ефективно реалізується студентське самоврядування в Україні та які проблеми необхідно подолати, аби наблизитися до зарубіжних стандартів.
Аналіз законодавчої бази стосовно студентського самоврядування у ВНЗ України.
Студентське самоврядування в Україні здійснюється згідно з ст. 40 Закону України про «Вищу освіту». Сформований орган студентського самоврядування підпадає під дію закону «Про об’єднання громадян».
Студентське самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність академічної громади, яке гарантується державою, самостійно або через представницькі органи вирішувати питання, віднесені до компетенції студентського самоврядування.
Студентське самоврядування об’єднує всіх студентів ВНЗ, незалежно від форми навчання та курсу. Студентське самоврядування здійснюється як безпосередньо (загальні збори членів академічної громади, академічне слухання), так і через студентські ради.
Всі студенти мають рівні права та можуть обирати та бути обраними до органів студентського самоврядування. Вибори проходять шляхом прямого таємного голосування, заборонено проведення голосувань методом конференції.
Регулювання студентського самоврядування вищого навчального закладу може визначатись його Статутом. Однак відсутність такого регулювання не є аргументом відносно того, що у цьому закладі не може бути створене студентське самоврядування, оскільки Закон України має вищу юридичну силу і він передбачає право на студентське самоврядування.
Органи студентського самоврядування є юридичними особами, мають печатку із власним найменуванням, бухгалтерський баланс, штатний розпис, рахунки в банківських установах у гривні та іноземних валютах і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
ВНЗ зобов’язаний виділяти не менш аніж 0,5 від власного фінансування на студентське самоврядування. Органи студентського самоврядування публічно звітують про використання коштів та виконання кошторисів не рідше одного разу на рік.
Орган студентського самоврядування зобов’язаний: не порушувати діяльністю норми Законів України “Про вищу освіту” та “Про об’єднання громадян”; не порушувати правила внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, правила проживання у гуртожитках; не заважати здійсненню навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі; звітувати про діяльність перед адміністрацією вищого навчального закладу та академічною громадою; щорічно звітувати про використання власних фінансових та матеріальних ресурсів перед адміністрацією вищого навчального закладу та академічною громадою.
Органи та посадові особи студентського самоврядування мають право звертатись до суду щодо визнання незаконними актів та дій адміністрації вищого навчального закладу, які обмежують права академічної громади, органів та посадових осіб студентського самоврядування.
Акти, видані посадовими особами та органами студентського самоврядування, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма членами академічної громади та трудового колективу вищого навчального закладу.
Особливості функціонування органів студентського самоврядування в Україні
За основу взято Консолідований рейтинг ВНЗ України, складений інформаційним ресурсом «Освіта.UA»[1]. В якості вихідних даних для складання консолідованого рейтингу вищих навчальних закладів України використані найбільш авторитетні серед експертів і засобів масової інформації національні та міжнародні рейтинги вузів України: «Топ-200 Україна», «Scopus» і «Вебометрикс», кожен з яких використовує різні критерії оцінювання вищих навчальних закладів.
Нами було розглянуто перші десять позицій рейтингу, що позиціонуються як найкращі, та досліджено їх на предмет функціонування такого важливого елементу організації навчального процесу, як студентське самоврядування. Крім того, зазначені ВНЗ представляють Західний, Південний, Східний та Центрально-Північний регіони та різні галузеві напрямки (гуманітарний та технічний).
ВНЗ досліджувалися за наступними показниками: наявність, назву органу студентського самоврядування та дату заснування; представництво студентів у вищому колегіальному органі громадського самоврядування; наявність представників органу студентського самоврядування в робочих органах вищого навчального закладу (ректорат, деканат та ін.); обсяг матеріального забезпечення; доступ до інформації щодо діяльності ОСС (наявність сайту, його наповненість); основні сфери діяльності.
Всі представлені вищі мають органи студентського самоврядування: студентський парламент, раду, уряд, тощо[2]. Ці структури діють не менше 10 років, а в деяких випадках і всі роки Незалежної України, отже мають певну сформовану структуру та деякі усталені традиції.
[1]http://osvita.ua/vnz/rating/25712/
[2]Дані наводяться відповідно до результатів моніторингу виконання положень Закону України про вищу освіту наприкінці 2015 року. Всі представлені ВНЗ надали інформацію про свої органи студентського самоврядування на запит Міністерства освіти та науки України http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/47799/. З даними можна ознайомитись за цим посиланням http://mon.gov.ua/activity/education/vishha/studentske-samovryaduvannya/