Як ми вже писали, на замовлення Міжнародного республіканського інституту (IRI) в Україні в цьому році проведено соціологічне дослідження, що охопило 19 тисяч респондентів в 24 обласних центрах.
У першій частині огляду було показано, що дослідження засвідчило низький рівень залучення місцевою владою громади до спільного прийняття рішень.
Цього разу ми проаналізуємо результати опитування щодо того, як українці сприймають роботу органів місцевого самоврядування.
За даними опитування, українці незадоволені мером та складом міської ради, який утворився після виборів у жовтні 2015 року. Так, лише 1% опитаних з таких міст як Северодонецьк, Ужгород, Чернігів та Кіровоград повністю задоволені роботою мера.
Найвищий рівень задоволеності мером показали Хмельницький та Харків з 19% та 18% відповідно. Приблизно такий рівень опитувані показали і стосовно міської ради.
Мал. 1. Як бі Ви оцінили рівень задоволені мером та складом міської ради, який утворився після виборів у жовтні 2015 року? Міська рада
Щодо прозорості діяльності владних установ, понад половина опитуваних зі всіх міст, за виключенням трьох (Маріуполь, Житомир та Вінниця), не згодні з тим, що органи міської влади справляються з цим питанням. У порівнянні з аналогічним дослідженням минулого року, цей показник знизився приблизно на 10%. Так, у 2016 році, в середньому 50-60% всіх опитаних стверджують, що органи влади діють непрозоро, тоді як у 2015 році цей показник становив 60-70%.
Також, помітно виріс рівень залучення громадськості в процесі прийняття рішень місцевого значення. Наприклад, у Києві на момент опитування 2015 р. менше 6% опитаних зазначили, що тим чи іншим способом приймали участь в прийнятті рішень, тоді як у 2016 цей показник виріс до 16%. В Одесі цей показник виріс з 13% до 25%. В Черкасах з 26% до 36%. Доречі, у 2016 році саме в Черкасах найбільша кількість опитаних засвідчила свою активну участь в прийнятті рішень.
В переважній більшості міст думка щодо кількості дій влади, що зорієнтовані на пріоритети громадян, в порівнянні з 2015 роком, зріс також приблизно на 10%
Мал. 2. Органи влади зорієнтовані на пріоритети громадян (2016)
Менше половини українців відзначили доступність інформації щодо міського бюдету (в тому числі часткову доступність). Цікаво, що у порівнянні з 2015 роком цей показник зменшився в переважній більшості міст. Так, у Чернівцях відстоток опитуваних, що позитивно відповіли на це питання знизився на 10% з 48% до 38%.
Трохи більше в середньому опитуваних відповіли, що мають доступ до інформації щодо плану розвитку власного міста, однак в усіх містах – учасниках опитування цей показник нижче 50%.
Значно кращою є ситуація з контактною інформацією органів місцевого самоврядування: 91% опитуваних в Ужгороді та 86% в Хмельницькому зазначили що інформація є доступною, в тому числі частково. Найнижчий цей показник в Херсоні – 20%.
73% опитуваних з Чернівців засвідчили, що інформація щодо законодавчо-нормативних документів в певній мірі доступна, тоді як у Миколаєві цей відсоток складає лише 40%.
Більше половини українців зазначили, що в певній мірі мають доступ до інформації про міську владу.
Мал. 3. Як би ви оцінили легкість доступу до інформації щодо міської влади?
Приблизно такі самі відповіді українці дали на питання щодо доступу до інформації щодо виконавчих комітетів та комуанльних установ.