Як органам місцевого самоврядування бути прозорими і відкритими з громадянами, які для цього потрібно використовувати форми взаємодії і для чого кожній громаді Статут – основні питання навчального семінару у Володимирі-Волинському.
Семінар проходив в рамках проекту «Місцева демократія. Волинь. Перезавантаження», що реалізується Асоціацією підтримки та розвитку ОСББ та ОСН за підтримки Програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження» та організаційної підтримки Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення.
Семінар для депутатів Володимир-Волинської міської ради, представників громадських організацій проводили експерт Інституту Політичної Освіти Андрій Осіпов та керівник Волинського ресурсного центру розвитку локальної демократії Ірина Гайдучик.
Андрій Осіпов та Ірина Гайдучик
Керівник Ресурсного центру Ірина Гайдучик на початку зазначила, що необхідно створити дієві механізми для діалогу і взаємодії громади і влади, які б давали результати. Адже головне, вважає керівник, щоб люди бачили, що вони можуть впливати на місцеве самоврядування правовим чином, законно.
Експерт Андрій Осіпов навчання для присутніх побудував на власному баченні взаємодії «громада-влада».
ГРОМАДА І ВЛАДА: ОСНОВНІ ФОРМИ ВПЛИВУ
На думку Осіпова, такі форми, як звернення, заяви та скарги не популярні. Щоправда, іноді з цих трьох способів мешканці все ж обирають, але обирають останній. Як правило, люди приходять в міську раду поскаржитися. Експерт пояснює, що така реакція спричинена тим, що місцеві депутати – статичні, малоактивні.
За словами експерта, головна влада в раді належить міському голові. Влада ж депутата – у сесійній залі. Тому обов’язок депутата – приймати чесні і справедливі рішення.
Серед механізмів взаємодії громади з владою і здійснення впливу на останню Андрій Осіпов наголосив на органах самоорганізації населення (ОСН).
«ОСН – це конституційний спосіб управління громадою. На Волині з важкістю дають дозвіл на їх створення. А коли дають, то процес виборів в ОСН настільки складний, що простіше обрати мера чи президента», – каже Осіпов.
Ще одним способом взаємодії влади з громадою Осіпов назвав громадські слухання. Експерт переконаний, що форма зустрічі з громадою – це ефективний механізм, однак він дуже рідко використовується.
«Громадські слухання проводяться в порядку, визначеному у Статуті територіальної громади. А Статуту у Володимирі-Волинському нема (і багатьох інших містах теж), то й громадські слухання ніхто не проводить», – каже експерт.
Осіпов переконаний, що депутати мають доповідати перед громадою. І рішення громадських слухань обов’язково повинні виносити на розгляд міської ради.
“Не мати Статуту – те саме, що не мати договору про співробітництво з партнером по бізнесу”, – заявив під час семінару екперт
У Володимирі-Волинському вже користуються електронними петиціями. За два місяці після впровадження цієї форми звернення до влади подано більше 10 електронних ініціатив мешканців міста.
СТАТУТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ – ОСНОВНИЙ ДОКУМЕНТ СПІЛЬНОТИ
Експерт Інституту Політичної Освіти переконаний, що Статут має бути у кожній громаді.
«Не мати Статуту – те саме, що не мати договору про співробітництво з партнером по бізнесу», – каже він.
Ірина Гайдучик, керівник Ресурсного центру, запропонувала розпочати роботу над напрацюванням «малої конституції» міста.
Зі її слів, документ заради документу приймати не треба. Але форми взаємодії влади і громади мають використовуватися на 100 %. А для цього необхідно прописати чіткі і доступні норми у Статуті ТГ.
«Громадяни мають знати, як відстояти свої права та яким чином вони можуть впливати на місцеве самоврядування», – вважає Ірина Гайдучик.
У підсумку навчального семінару місцеві депутати і представники громадських організацій Володимир-Волинська зініціювали створити робочу групу, яка напрацьовуватиме норми до Статуту міста. Заручились і допомогою експертів Ресурсного центру розвитку локальної демократії.