Звідки беруться кошти в міському бюджеті Чернігова і як чернігівці можуть впливати на формування бюджету – ці питання обговорювали на круглому столі, організованому Центром «Доброчин».
Експерти Центру Олександр Підгорний та Микола Силенко презентували проект Бюджетного регламенту новообраним депутатам Чернігівської міської ради та представникам громадського сектору.
Бюджетний регламент – документ, що деталізує та конкретизує загальні норми закону, адаптуючи їх саме до потреб міста. До того ж, Бюджетний регламент дозволить громадськості активно долучитися до бюджетного процесу не тільки на етапі контролю за використанням бюджетних коштів, але й безпосередньо під час того, коли депутати будуть визначати, куди, скільки та з якою метою витрачати громадські кошти. Депутатам міської ради нововведення стане в нагоді під час формування основного фінансового документу міста – акцентували експерти.
Під час жвавого обговорення щодо бюджетних процесів, лунали різні думки депутатів Чернігівської міської ради та громадських активістів:
Віктор Тарасов, фракція політичної партії «Демократичний Альянс»: «За нашою національною традицією бюджет приймається в авральному режимі, потім вносяться зміни. Бюджет готує Фінансове управління, очільник міста спонукає депутатів до прийняття, а відповідальність лягає на всю міську раду. На прийняття бюджету впливають політичні та бізнесові інтереси депутатських фракцій та окремих депутатів, а громадськість не має ефективного механізму впливу на формування бюджету».
Дарина Сиропара, член партії «Демократичний Альянс»: «Наявність документа, який чітко унормовує бюджетний процес у Чернігівській міській радіі, сприятиме захисту прав та інтересів представників територіальної громади, ефективному та своєчасному вирішенню завдань та доручень, які покладаються на депутата ради законом та виборцями. Окрім того, це рішення дозволить врегулювати організаційно процедурні питання участі депутатів та депутатських комісій ради у бюджетному процесі та дасть змогу заздалегідь готувати, розглядати та затверджувати бюджет міста».
Максим Черненок, фракція політичної партії «Наш край»: «За прийняття міського бюджету наша фракція не голосувала, оскільки депутати отримали бюджет за 3 дні до прийняття, крім того бюджет приймався від зворотного: спочатку затвердили бюджет, а потім програми. Депутат ради не повинен стояти осторонь бюджетного процесу. Прийняття бюджетного регламенту Чернігівської міської ради дасть змогу визначити стадії бюджетного процесу, зміст роботи його учасників, встановити виконавців та граничні терміни виконання робіт у рамках бюджетного процесу Його потрібно детальніше розглядати як запобіжник корупційних явищ в бюджетній сфері».
Роман Лумінський, АГС «Совість» : «В Україні не найкраща система формування державного бюджету, але її результати можна покращити, якщо справа відбуватиметься за схемою: рух вимог, планування, аналіз потреб міста. Необхідно кошти Чернігівської громади використовувати раціонально, аналізуючи кожну конкретну ситуацію чи потребу, а на їх основі виявляти пріоритетні напрямки вкладання бюджетних коштів, стежити за якісним та своєчасним виконанням підрядних робіт, а також усувати умови, що сприяють корупційним діям. Дію Бюджетного регламенту гідно оцінять як місцеві керівники, відповідальні за добробут ввіреного їм міста, так і громадяни, які зможуть контролювати використання коштів, а також спрямовувати їх, в першу чергу, на нагальні потреби».
Підсумовуючи результати обговорення, учасники дійшли згоди, що наразі головна задача – доступно і переконливо довести всім депутатам необхідність прийняття Бюджетного регламенту та якнайшвидше розпочати працювати за його нормами.
Ознайомитися з положенням про Бюджетний регламент можна на сайті організації за посиланням
Пропозиції та зауваження до Проекту Бюджетного регламенту приймаються до 20 лютого 2016 р. на адреси: електронна Dobrochyn@cn.relc.com або pravo@cn.relc.com, поштова – 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського 13, 42.
Проект «Бюджетний процес – під контроль громади» реалізується Центром «Доброчин» в рамках програми «Ціна держави», що виконується Фондом Східна Європа у партнерстві з CASE-Україна за фінансової підтримки Європейської Комісії.