Унікальний випадок самоорганізації населення зафіксовано на Рівненщині у віддаленому селі Степангород, що у Володимирецькому районі. Про це повідомляє кореспондент ERVE.UA.
Від Рівного це село знаходиться за 160 кілометрів. До Володимирця дорога ще куди не йшла, а от після райцентру кожні 5 кілометрів стає гіршою, аж поки у Хиночах не стає схожою на місячний ландшафт.
Кореспондента жителі села, – де чи не єдиним основним заробітком є бурштин, – запевнили, що дорога від них до сусіднього села Хиночі, що на шляху до райцентру, не ремонтувалась три десятиліття. Там не було не те що середнього, а навіть ямкового втручання.
– Ми вже втомились взагалі надіятись на владу. Якщо тридцять років тут нічого не робилось, то у такий складний для держави час хіба що зробиться? Під лежачий камінь вода не тече, тому людям допекло і вони вирішили взяти ініціативу в свої руки, – коментує житель Степангорода Павло Крук.
У селі всі як один кореспондента ERVE.UA запевнили: уся ця справа, може, взагалі не зрушила б із місця, якби не одна людина – їхній земляк, нині київський бізнесмен у галузі будівництва Віктор М’ялик. Він не виграв вибори до Парламенту, проте обіцянку допомогти дотримав уже після них. Принаймні, у цьому запевняють селяни. І усі хором додають: якби не меценат, то без його поштовху справа не зрушилася б.
– Збирали усім селом. Із хати по 500 гривень, наші підприємці давали по 2 тисячі. Хто міг і хотів – більше. Так от самі люди зібрали близько півмільйона, а пан М’ялик ще дав близько 200 тисяч. Казав, що ще має дати. От таким чином ми і зрушили цю справу. До Хиночів приблизно 7 кілометрів, ми зараз усі ці вибоїни вирівнюємо і в підсумку має вийти гарна білощебенева дорога. А вже на майбутнє ми мріємо, звичайно, щоб то був асфальт. Але на це вже потрібно багато мільйонів, – прокоментував Старосільський сільський голова Віталій Наконечний.
До слова, самими зданими грошима справа для жителів села не завершилась. Усіх, хто мав у господарстві хоч якусь техніку, залучили її до спільної справи: хтось трактором возить пісок, а хтось приєднав маленьку підводу до мотоцикла.
Щебінь возять із кар’єру у Полицях. А от пісок беруть просто у центрі села – у Степангороді цього добра вдоста.
Іноді ремонтники стараються настільки, що трактор вдається поставити «дибки».
Пані Катерина – місцева пенсіонерка, їй 70. Тому, що нарешті буде нормальна дорога, жінка радіє. Але кореспондента ERVE.UA вона попросила наголосити, що після цього вона б дуже хотіла бачити у селі поліцію, яка трохи наведе лад із алкоголіками, які не дають їй спати.
– Я стара людина, а біля мене – бар, він працює так довго, як тільки хоче. В мене ще дід – 74 роки. І ми не можемо нормально на старості літ заснути, бо музику повмикають гучно і до ночі, і до ранку «бомкає». Якби менше горілки в селі було – то і дорога сприймалась би краще, – розповіла Катерина Мельник.
Наразі щебінь завезено практично на увесь відрізок дороги від Степангорода до Хиночів. На цьому відрізку активно працює грейдер. Порівняти дорогу планують до Водохреща.
