14 липня 2015 року Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Законопроектом №2983 пропонується врегулювати відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань без статусу юридичної особи, фізичних осіб – підприємців, статутів територіальних громад та символіки.
Про те, яким чином зміниться процедура реєстрації саме громадських об’єднань ГУРТ поцікавився у Тетяни Яцків, керівника програми правової підтримки НУО Центру громадської адвокатури.
ГУРТ: Тетяно, які основні зміни процедур реєстрації громадських організацій передбачені Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
– Даний Закон стосується змін системи реєстрації загалом. Що ж стосується громадських об’єднань, то можна зазначити такі:
· Згідно Закону в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будуть зберігатися всі відомості, у тому числі туди включатимуть відомості про громадські об’єднання без статусу юридичної особи;
· Скорочено термін реєстрації громадських об’єднань – три робочі дні з дня подання документів
· Усунено дублювання документів: організації не подаватимуть дві заяви (раніше потрібно було подавати реєстраційну картку і ще заяву на реєстрацію, на якій потрібно було хоча б один підпис посвідчувати нотаріально), а також відомості про засновників, які й так дублюються у реєстраційній картці.
ГУРТ: Чи вирішує даний законопроект бюрократичні проблеми при реєстрації?
– Частково так. Відповідальні працівники органів юстиції будуть реєстраторами, що певним чином усуне існуючу проблему «передачі» даних до реєстру. Проте на рівні якості надання послуг скоріш за все зберігатимуться ті ж недоліки.
Більше сподівань варто покладати на впровадження центрів надання адміністративних послуг, прозорі офіси, де протягом дня у доступному і придатному приміщенні з електронною чергою можна легко здійснити реєстраційні дії щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Такі установи мають можливість моніторити громадські організації та впливати на вдосконалення послуг.
Натомість система «реєстрації» так званих громадських об’єднань виглядає по-іншому: перешкоди виникають починаючи із пошуку інформації, відповідального структурного підрозділу, доступу до приміщення, з’ясування прийомних годин. Всі корупційні ризики і непрозорі практики зберігаються. Вирішити технічну проблему внесення даних у Єдиний державний реєстр, надавши функції реєстратора працівникам юстиції, які реєструють «громадські формування», можна. Проте слід врахувати, що ми фінансуємо окремо із бюджету витрати на таких «функціонерів». Ще й слід додати питання про технічне забезпечення та відповідні умови надання адміністративних послуг, які також повинні бути належної якості.
ГУРТ: Чи є сенс, на Вашу думку, у збереженні процедур реєстрації символіки громадських об’єднань?
– Хоча ці процедури й зберігаються, жодного юридичного захисту це не надає. У зміненій статті Закону «Про громадські об’єднання» про символіку уже зазначається, що організації можуть використовувати не символіку, а інформаційні позначення на своїх матеріалах. Хоча після того, як знято державний контроль за статутною діяльністю, питання може постати тільки у «приватному» порядку, між тими, хто використовує ту чи іншу символіку. Правомірність чи неправомірність з’ясовуватиметься у судах між ними.
При цьому «реєстрація» символіки у порядку, передбаченому вищевказаним Законом за юридичною чинністю поступатиметься механізмам захисту прав інтелектуальної власності. Тому така реєстрації не несе користі для організацій, окрім інформативного характеру. І також держава знає, як «ідентифікувати» організації за їх символікою. Однак щось «запропонувати» тим, які її реєструють, нічого не має.
ГУРТ: Які питання щодо реєстрації громадських об’єднань лишаються відкритими?
– У ст.9 згадується, що у Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо звітності про статутну діяльність громадського формування, при цьому тільки юридичних осіб. Що це за звітність, який порядок і хто його встановлюватиме – поки невідомо. Також передбачається «новація» для підприємницьких структур – можливість одразу при поданні документів на реєстрацію подати заяву про обрання спрощеної процедури оподаткування чи реєстрації як платника ПДВ. Доцільним було б також запровадити таку можливість для організацій, які хочуть отримати ознаку неприбутковості, – подати заяву про включення у Реєстр неприбуткових організацій та установ.