Що буде з громадами, котрі не погодяться на об’єднання за Методикою, чи насправді адмінреформа є добровільною та чи готові на місцях узяти відповідальність на себе і чи мають для цього необхідні ресурси? Які функції виконуватиме староста та чи не обернеться все проти людей, для котрих начебто так стараються?
Ці та багато інших запитань, що виникають на шляху реформи, сьогодні обговорили під час прес-конференції за участі представників Офісу реформ та Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії.
У зустрічі узяли директор Офісу реформ Анатолій Пархом’юк, експерти Петро Гоцалюк, Оксана Урбан, Світлана Думська (зв’язки зі ЗМІ); керівник Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії Ірина Гайдучик, експерт Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії Петро Лавринюк, виконавчий директор Волинського регіонального відділення «Асоціації міст України» Богдан Самойленко.
Анатолій Пархом’юк презентував Офіс реформ як структуру, котра нині активно проводить роз’яснювальну роботу безпосередньо під час численних зустрічей із громадами. За його словами, очевидно, що люди ще не зовсім розуміють, які умови їм пропонує держава, бо не мають достатньо інформації, а все нове, звісно, викликає страх. Тож долучатися потрібно всім.
Саме тому Офіс реформ у підсумку зустрічі підписав Меморандум про співпрацю із Волинським ресурсним центром розвитку місцевої демократії – організацією, котра також ставить за мету донести до людей необхідні знання”.
– Дуже важливо в процесі реалізації реформ враховувати думку громади. Ми не будемо мати бажаного ефекту, якщо отримаємо «насадження» найкращих варіантів об’єднання, – наголошувала Ірина Гайдучик. – Наш Ресурсний центр працює за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та входить у Всеукраїнську мережу громадських ресурсних центрів, що практично у кожній області України працюють над тим, аби реформи проводилися за участю населення і для нього. Тому матимемо змогу поширювати кращі практики Волині, брати на озброєння досвід інших та, найголовніше, спільно надавати громадянам у користування інструменти участі у впровадженні змін.
Експерти наголошували: люди на місцях не користуються багатьма вже запропонованими їм можливостями лише через те, що не знають про них або не вміють обрати правильний шлях. Тож цей механізм обов’язково потрібно запустити, як це, до речі, успішно роблять у багатьох містах України.
А добровільність реформи, зазначили учасники прес-конференції, у тому, що сільські ради самі вирішують, з ким їм буде комфортно працювати і що вони з того об’єднання матимуть. Тож усі пропозиції нині беруться до уваги і в проекті плану, котрий і розглядатимуть під час обласної сесії депутати, обов’язково будуть враховані, навіть якщо вони не зовсім відповідають Методиці формування спроможних територіальних громад.
Експерти також запропонували замість критики долучатися до справи і паралельно з ними та громадськими активістами їхати до людей і пояснювати, навіщо їм ця реформа та майбутні повноваження, які фінансові ресурси та важелі впливу отримають люди.
Усі мають зрозуміти: у громаді, котра справді здатна самостійно себе забезпечити, рівень життя буде значно вищим. Тому тим, хто зараз не дослухається, потім буде соромно в першу чергу перед своїми виборцями за те, що вчасно не спрацювали, запевняли експерти.
Головне, що Волинь сьогодні – на стадії активної роботи. Є бачення з місць, хоча воно й не завжди відповідає запропонованій Методиці. Є сильні громади, котрі доводить своє право стати адмінцентрами.
Розвінчали під час зустрічі і найбільший міф, котрий постійно «супроводжує» адмінреформу: як пояснити бабці в селі, навіщо їй ці зміни, та що казати, коли люди запитують про те, чому їм треба їхати волинським бездоріжжям у новий адмінцентр по довідку.
Експерти однозначно запевняли: в першу чергу бабці в селі важливо, на якому рівні буде медична допомога та яку освіту отримають її онуки. І саме ці умови адмінреформа здатна покращити, бо тепер такі важливі питання вирішуватимуть громади на місцях. Відповідно – люди з часом визначать пріоритети. А довідка, котра потрібна бабці, тепер стане клопотом старости, якого обиратимуть у селах, об’єднаних із адмінцентром. Саме староста тепер муситиме їхати у ЦНАП, що діятиме в кожному адмінцентрі, і вирішувати такі питання людей, які його обрали.
І саме про це йдеться у ст. 14 Закону України «Про добровільне об’єднання громад». Тож староста «представляє інтереси жителів села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради; сприяє жителям села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування».
Окремі роз’яснення
Чому потрібна децентралізація. Щоб жителі громад отримували послуги (субсидії, соцдопомогу, допомогу по безробіттю тощо), адміністративні (доступ до реєстрів прав власності, видачу та заміну паспортів, інші) та комунальні наближено до місця проживання.
Щоб громади отримали у своє розпорядження основний ресурс самоврядування – землю, право встановлювати місцеві податки та збори; щоб мати змогу об’єднувати фінансові, майнові та інтелектуальні ресурси для покращення якості освітніх, медичних та інших послуг.
Інформаційно-роз’яснювальна робота – основа. При облдержадміністрації створена робоча група (очолює заступник голови ВОДА Сергій Кошарук). У її складі – фахівці різних галузей, науковці.
Постійно відбуваються виїзні зустрічі з представниками громад у селах, селищах, містечках і містах (загалом понад 20 за ці півтора місяці роботи Офісу). Експерти Офісу реформ щоденно консультують представників сільських громад та голів щодо основних вимог та можливостей об’єднання, повноважень, котрі їм будуть делеговані, ресурсів, які отримають (таких зустрічей відбувається загалом 3-5 на день).
У проекті перспективного плану на базі області сформовано 66 громад. Загалом кожен нинішній район за новим устроєм складатиметься з 3-4 громад. Є такі, де узагалі планується 2 територіальні одиниці, скажімо, Маневицький (центри – Маневичі, Колки), Любешівський (Ветли, Любешів), а то й одна – це до прикладу Шацьк.
Приклад успіху. Очевидно, що все нове сприймається з острахом. Теорія також дає неоднозначні відповіді. Але Волинь – область прикордонна, майже всім випала нагода побувати у Польщі і побачити результати децентралізації на практиці. Відремонтовані дороги, сучасні садочки та школи, якісна медицина – все це сусідня європейська країна отримала, коли обрала шлях укрупнення та знищення владної вертикалі. Жоден уряд не спроможний взяти на себе відповідальність за стан справ у селах, тому позиція «Відповідальність на кожному з нас» – очевидна. Тож сільські голови переважно позитивно реагують на такі зміни в устрої. Виникають лише окремі спірні ситуації, коли дві багаті сільські ради прагнуть бути адмінцентром, у результаті чого відбувається подрібнення чи несприйняття у селах, або ж громади бідні і бояться взяти відповідальність на себе.
Громади отримають: 60% (зараз 0) податку на доходи фізичних осіб, 25% екологічного податку, 5% – акцизного, 100% – єдиного податку, податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, податку на майно (нерухомість, земля, транспорт). Також – чимало зборів та інших платежів також лишаться на місцях. В об’єднаних територіальних громадах виникне потреба в додатковій кількості спеціалістів з усіх сфер їхньої компетенції, тож чисельність структури при нових повноваженнях не скоротиться. Щодо цього є відповідь у Концепції реформування місцевого самоврядування – вона базується на ст. 6 Європейської хартії місцевого самоврядування. Там, зокрема, зазначено, що «представники місцевої влади мають можливість визначати свої власні внутрішнi адміністративні структури з урахуванням місцевих потреб і необхідності забезпечення ефективного управління».