Як громадськість бере участь у процесах об’єднання та розвитку громад, як люди сприймають реформу, дослідили в в шести регіонах України.

Комплексне міжрегіональне дослідження проведене у Волинській, Дніпропетровській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Одеській областях.

У цих регіонах було досліджено 46 територіальних громад (ТГ). Окремо досліджувались три види ТГ: ті, що вже об’єднались (20 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), ті, що планують об’єднатись (12 ТГ), і ті, що спробували об’єднатись, але зазнали невдачу (14ТГ).

Вивчалося, чи створені органами влади умови для участі громадськості у добровільному об’єднанні ТГ, чи наявна така участь, який рівень її ефективності, як влада взаємодіє з громадськістю при вирішенні місцевих питань.

Можливі форми участі громадськості вивчались на усіх основних етапах об’єднання та розвитку об’єднаних громад. На базі оцінок громадської участі, зроблених експертами по кожному етапу об’єднання і розвитку досліджуваних ОТГ, сформовано рейтинг ОТГ за ознакою рівня громадської участі.

Дослідження відбувалось через аналіз:

• 12 видів локальних нормативно-правових актів щодо громадської участі,
• результатів експертного опитування 597 репсондентів,
• результатів 69 інтерв’ю,
• сайтів і місцевих ЗМІ (78 джерел).

Аналітичний звіт підготовлено в межах проекту «Соціальний діалог задля розвитку громад в України в контексті реформи децентралізації», який реалізує Одеський інститут соціальних технологій за участі фахівців ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» та партнерських організацій за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Результати дослідження стисло – у форматі “газети”

Головні висновки дослідження:

• За зведеною оцінкою участі громадськості у процесах об’єднання та розвитку ОТГ виявлено, що найвищі рівні участі громадськості на усіх етапах цього процесу були досягнути у Маразліївській сільській ОТГ (Одеська область) – 87,1%, у Білокуракинській селищній ОТГ (Луганська область) – 85,4% та у Великомихайлівській селищній ОТГ (Одеська область) – 82,3%.

• В ході дослідження виявлено проблеми:

– відсутність комплексного нормативно-правового забезпечення реформи місцевого самоврядування в України;

– відсутність механізмів та процедур проведення громадських обговорень реформи на локальному рівні. Згідно із українським законодавством, участь громадян у процесі прийняття рішень регламентується місцевими нормативними актами – Статутом, Положеннями. Але, в більшості громад ці документи відсутні;

– необізнаність жителів територіальних громад щодо перспектив реформи місцевого самоврядування в Україні. Місцева влада та мешканці громад чинять спротив об’єднанню через недостатню інформованість.

• Ініціаторами об’єднання виступали переважно представники влади – сільський (селищний, міський) голова та депутати місцевої ради.
• У громадах досить активно проводились громадські обговорення.
• Мешканці чули про реформу, але все ще не до кінця розуміють її суть.
• Головним стимулом підтримати об’єднання була перспектива отримати більш потужний місцевий бюджет.
• У громадах, що зазнали невдачі у спробі об’єднатися, спротив спостерігався саме зі сторони мешканців. Аргументи, висловлені проти об’єднання: небезпека закриття бюджетних установ та підприємств і, як наслідок, втрата робочих місць; всі кошти залишаться в центрі громади, а периферійні села чекає занепад; недовіра до центральної влади, страх перед новим, зневіра, нерозуміння перспектив у цілому.
• Місце старост у системі управління функціонуванням та розвитком ТГ поки чітко не визначено.
• В цілому, експерти з об’єднаних громад на даному етапі досить позитивно оцінюють наслідки реформи. Покращилась якість та доступність послуг, що надаються в громаді після об’єднання, бюджет ОТГ помітно збільшився. Додаткові кошти активно використовуються на ремонт соціальних об’єктів та роботи з благоустрою.
• Керівники ОТГ мають намір активізувати процес формування сільських, селищних комітетів на периферійних територіях і включити їх у процеси розвитку громад.

Рекомендації:

Верховній Раді України:

• Створити комплексне законодавче забезпечення реформи місцевого самоврядування в Україні, зокрема, ухвалити запропоновані КМУ законопроекти щодо удосконалення процедур реформування системи МСВ у сфері децентралізації та добровільного об’єднання громад.
• Доцільно підвищити статус старост. Для цього Верховній Раді треба ухвалити зміни до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», спрямовані на більш чітке визначення територіальної основи діяльності старост і розширення їх повноважень. Водночас на законодавчому рівні також необхідно запровадити чіткі механізми відповідальності та підзвітності старост, які, проте, мають зберігати незалежність від місцевої ради та голови ОТГ.
• Ухвалити законопроекти № 2466 «Про органи самоорганізації населення» та № 2467 «Про загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання», зареєстровані у ВРУ 24.03.2015. Прийняття цих законів допоможе встановити чіткі процедури проведення громадських обговорень з питань об’єднання та розвитку громад, дозволить уникнути порушень і судових розглядів у цій сфері.
• Системно долучати громадських експертів, у тому числі представників регіональних аналітичних центрів до розробки і обговорення децентралізаційних законопроектів в Комітеті ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Кабінету Міністрів України:

• розробити та реалізувати комплексну інформаційну кампанію, спрямовану на детальне роз’яснення громадянам цілей і змісту реформи. Особливе значення в цій кампанії варто приділити належному оприлюдненню історій успіху перших ОТГ.
• Забезпечити розробку і впровадження у навчальний процес закладів системи НАДУ та під їхнім методичним керівництвом – регіональних центрів підвищення кваліфікації освітніх програми для посадових осіб місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади з тематики децентралізації та об’єднання ТГ в ході реформи місцевого самоврядування.

Обласним державним адміністрація та обласним радам:

при розробці Перспективних планів формування спроможний територіальних громад проводити широкі консультації із представниками територіальних громад окремо в кожному районі. Запрошувати на консультації представників влади та громадянського суспільства;

 Органам місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад

розробити і прийняти за участю громадських експертів Статут територіальної громади, де передбачити процедури захисту прав та інтересів мешканців периферійних громад, механізми узгодження їх інтересів із інтересами ОТГ.

• При розробці нового Статуту або доопрацюванні чинного пропонується:

– визначити основні процедури розробки та публічного обговорення проекту Стратегії розвитку ОТГ із широким залученням громадськості.

– визначити порядок і критерії ведення моніторингу розвитку населених пунктів, що входять до складу ОТГ, для врахування їх потреб при формуванні планів і програм.

• У регламентах діяльності ради ОТГ та її виконавчих органів окремими статтями визначати та деталізувати процедури механізмів громадської участі на всіх етапах розробки рішень.
• З числа інших видів локальних НПА органам ОТГ пропонується прийняти: Порядок проведення консультацій з громадськістю, Положення про порядок створення та діяльності ОСНів (сільських комітетів) і Типове Положення про ОСН; Програму сприяння розвитку ОСНів та інших форм громадської участі, Програму розвитку громадянського суспільства, Положення про консультативно-дорадчі органи.
• Сприяти створенню ОСНів в периферійних громадах для забезпечення належного представництва інтересів цих громад в органах місцевого самоврядування ОТГ. Чітко визначити мету та завдання спільної діяльності ОСНів зі старостами та депутатами місцевої ради.
• До Положення про старосту внести норму щодо погодження старостою проектів рішень ради та її виконавчого комітету, що стосуються інтересів території, яку староста представляє; процедури та механізми їх взаємодії з ОСНами для налагодження їх конструктивної співпраці.
• Створити офіційний сайт ради, на якому оприлюднювати проекти та прийняті рішення.

Інститутам громадянського суспільства, ЗМІ:

• Запланувати і проводити в ТГ та ОТГ просвітницькі заходи з інформування представників місцевої влади та громадських активістів щодо існуючих форм самоорганізації та участі громадськості у процесах прийняття рішень.
• Надавати методичну допомогу органам та посадовим особам місцевого самоврядування у розробці локальних НПА, в організації консультацій з мешканцями, у виявленні громадської думки щодо проблем та перспектив розвитку громади.
• Проводити в громадах навчальні семінари для активістів та працівників органів МСВ з питань налагодження діалогу, участі громадськості у бюджетному процесі, у здійсненні моніторингу якості послуг, включення додаткових ресурсів мешканців у вирішення місцевих проблем та ін.