Кабінет Міністрів України Постановою від 13 липня 2016 року № 440[1] визначив, що неприбуткові організації до 1 січня 2017 року повинні привести свої установчі документи у відповідність із нормами Податкового кодексу України.

Що це означає для органів самоорганізації населення (ОСНів)?  Чи потрібно вносити зміни в установчі документи – Положення про ОСНи?

У Податковому кодексі та законі України «Про органи самоорганізації населення» чітко не визначено статус неприбутковості ОСНів. На практиці це створює питання, до якого типу організацій їх відносити. Як результат, існують випадки реєстрації цих органів і як прибуткові, і як неприбуткові, хоча за своєю суттю ОСНи є неприбутковими.

Як донедавна визначали неприбутковий статус ОСНів?

До змін у податковому та реєстраційному законодавстві ОСНам в більшості присвоювався статус неприбутковості за ознакою 0004 – установи, організації, створені органами місцевого самоврядування, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, що виключає мету отримання прибутку у своїй діяльності.

Зміни 2016 року

Аналіз останніх змін у Податковому кодексі та Постанови КМУ № 440 свідчить, що зараз немає чітких норм щодо визначення неприбуткового статусу ОСНів.

Нова Постанова КМУ № 440 не визначає окремого коду для ОСНів у Реєстрі неприбуткових установ та організацій. Тому, як варіант, їх можна відносити до коду (0031) – бюджетних установ або (0048) – до інших юридичних осіб, діяльність яких відповідає вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу для організацій, що утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, який регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Оскільки ОСН не є бюджетною установою, слід розглянути другий варіант: «інші юридичні особи…». Тут питання, чи відносити ОСН до Реєстру неприбуткових установ та організацій залишається на розсуд контролюючого органу за основним місцем обліку неприбуткової організації (податкової інспекції). Цей орган здійснюватиме перевірку установчих документів ОСНу на відповідність новим вимогам податкового законодавства.

Перевірка неприбуткового статусу ОСНу

Як було зазначено вище, у зв’язку із недосконалою законодавчою базою, що врегульовує діяльність ОСНів, під час державної реєстрації склалася різна практика: 1) до яких організацій відносити ОСН: прибуткових чи неприбуткових? 2) якщо до неприбуткових, то за яким кодом класифікувати?

Рекомендуємо тим ОСНам, які зареєстровані як юридичні особи, перевірити, до яких організацій їх було віднесено під час державної реєстрації та як вони зареєстровані на обліку у контролюючих органах.

Якщо ОСНи зареєстровані як прибуткові, – є можливість провести зміни, в результаті чого ОСН буде віднесений до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Вимоги для отримання (збереження) неприбуткового статусу ОСНу

Для того, щоб ОСН отримав (або зберіг) статус неприбутковості, є чотири загальні вимоги (відповідно до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України).

1) Організація утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Для ОСНів – це Закон України «Про органи самоорганізації населення». Тобто, цій вимозі відповідають усі ОСНи.

2) Внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

А ось наступні вимоги стосуються внесення змін до Положення про ОСН, яке треба проаналізувати на наявність в них таких норм:

3) Заборона розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці та нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

4) Передача активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Частина друга статті 26 Закону «Про органи самоорганізації населення» передбачає: «У разі припинення діяльності органу самоорганізації населення фінансові ресурси та майно повертаються відповідній сільській, селищній, міській, районній у місті (у разі її створення) раді, що дала згоду на утворення зазначеного органу самоорганізації населення». Тож майно яке було отримане від місцевої ради повертається.

Інше майно яке було придбане ОСН на законних підставах передається іншому ОСНу (іншим ОСНам) чи іншим неприбутковим організаціям, або зарахування до доходу бюджету відповідно до пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України).

Процедури передачі вказаного майна мають бути прописані у Положенні про ОСН.

Останні дві вимоги обов’язково мають бути передбачені у Положенні про ОСН як його установчому документі.

[1]Для довідки. У Постанові КМУ № 440 визначені ознаки неприбутковості для більшості неприбуткових підприємств, установ та організацій: (0032) – громадських об’єднань; (0033) – політичних партій; (0034) – творчих спілок; (0035) – релігійних організацій; (0036) – благодійних організацій; (0037) – пенсійних фондів; (0038) – спілок; (0039) – асоціацій та інших об’єднань юридичних осіб; (0040) – житлово-будівельних кооперативів (з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому відповідно до закону прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом житловий будинок і такий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом); (0041) – дачних (дачно-будівельних) кооперативів; (0042) – садівничих та гаражних (гаражно-будівельних) кооперативів (товариств); (0043) – об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, асоціацій власників жилих будинків; (0044) – професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок; (0045) – організацій роботодавців та їх об’єднань; (0046) – сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів; (0047) – кооперативних об’єднань сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

Наслідки недотримання вимог законодавства про статус неприбутковості

Неприбуткові організації, у тому числі і ОСНи, які до 1 січня 2017 року не привели свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 Податкового кодексу України, та не надали копії таких документів контролюючому органу, виключаються після 1 січня 2017 року цим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Висновки та рекомендації щодо визначення неприбуткового статусу ОСНів

• В Україні і надалі існує проблема визначення статусу ОСНів. Основною причиною цього є затягування Верховною Радою України з прийняттям нової редакції Закону «Про органи самоорганізації населення» (№ 2466 від 24.03.2015), який чітко визначає, що ОСНи здійснюють власну діяльність на неприбутковій основі.
• Рекомендуємо Верховній Раді України пришвидшити прийняття у новій редакції закону України «Про органи самоорганізації населення», який був розглянутий профільним комітетом і отримав повну підтримку.
• ОСНи безпосередньо не віднесені у Податковому кодексі України до неприбуткових організацій. Тому можна класифікувати ОСНи як «інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України». Проте, це формує практику відсутності єдиного бачення щодо класифікації ОСНів.
• Рекомендуємо Верховній Раді України під час внесення наступних змін у Податковий кодекс України доповнити підпункт 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 (що визначає організації, які можуть бути віднесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) органами самоорганізації населення.
• У зв’язку із відсутністю чіткого визначення неприбуткового статусу ОСНів на рівні законів України, у підзаконних нормативно-правових актах зазвичай окремо не визначають ОСНи. Так, у Постанові КМУ № 440 дано перелік із 17 підприємств, установ, організацій, що можуть бути включені до Реєстру, однак серед них не вказані ОСНи. Як і раніше, це створюватиме спірну практику віднесення ОСНів до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
• Рекомендуємо Кабінету Міністрів України під час внесення наступних змін до Постанови від 13 липня 2016 р. № 440 доповнити частину четверту Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру органами самоорганізації населення із визначенням їхнього окремого коду. 

Марія Дзюпин, аналітик Асоціації сприяння самоорганізації населення

До посібника увійшли нормативно-методичні та інформаційно-тематичні матеріали з питань реалізації органу самоорганізації населення власних повноважень, зокрема у сферах благоустрою та проведення ремонтних робіт у житлових будинках комунальної форми власності, та здійснення ним громадської експертизи діяльності столичних органів виконавчої влади.

Автори: Київський міський осередок ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» 

СКАЧАТИ

Тут на основі сучасної теорії конституційного та муніципального права, з урахуванням судової практики коментуються положення Закону України «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 року № 2625-III.

Автори: О.С. Орловський, А.С. Крупник, Н.В. Мішина, К.В. Терзіанова — 2012.

Збірник містить комплект нормативно-методичних документів, що регламентують питання створення, організації роботи та ліквідації органів самоорганізації населення в місті Одесі.

У брошурі наводяться повні тексти й витяги із законодавчих актів, що регламентують дані питання, автентичні тексти діючих у м. Одесі нормативно-правових актів локального регулювання, а також рекомендовані зразки робочих документів, необхідних для створення, організації діяльності та ліквідації органів самоорганізації населення.

Автори: О.С. Орловський, А.С. Крупник, – 2012.

Наведені методичні рекомендації щодо організації взаємодії усіх заці- кавлених сторін та створення місцевої системи соціальної взаємодопомоги як форми самоорганізації населення певної території на засадах милосердя та благодійності.

Брошура містить також пропозиції експертів, які представляють інститути громадянського суспільства та органи публічної влади, щодо удосконалення умов участі організованої громадськості у вирішенні соціальних проблем. Ці пропозиції були вироблені в ході колективної роботи експертів у динамічній мережі і спрямовані на підвищення ефективності соціальної допомоги в сучасних умовах.

Автори: А.С. Крупник, В.В. Кіщенко, А.С. Трепалюк. – 2014.

Також, у додатках до брошури наведені форми документів та звітів, які знадобляться в роботі бухгалтерам органів самоорганізації населення.

Рекомендації сформовані на базі великого практичного досвіду авторів у сфері забезпечення діяльності органів самоорганізації населення.

Автори: А.С. Крупник, Кузьмина Г.О., Сакун Г.І., ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», Одеський суспільний інститут соціальних технологій, 2015.

Органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються жителями, які проживають на законних підставах на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення окремих питань місцевого значення.

Це будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, районів у містах, сільські, селищні комітети.

Їхня діяльність регулюється Законом України «Про органи самоорганізації населення».

Навіщо громадськості потрібні органи самоорганізації?

– Допомогти задовольнити суспільний інтерес та потреби жителів;

– Дійти до влади зі своїми проблемами та потребами і спробувати вирішити їх;

– Здійснювати громадський контроль за діяльністю влади та інших постачальників різних послуг;

– Допомогати об’єднуватися у вирішенні спільних проблем за місцем проживання;

– Спільно побороти хамів, нехлюїв та крадіїв, які заважають нормально жити.

Навіщо місцевої владі потрібні органи самоорганізації?

– Точна діагностика того, що найбільше хвилює населення;

– Залучення додаткових ресурсів для вирішення соціальних проблем;

– Подолання недовіри населення до влади через ефект причетності;

– Об’єднати зусилля в боротьбі громади з соціально-безвідповідальним бізнесом;

– Об’єднання зусиль з громадою у відстоюванні інтересів перед державною владою та політичною кон’юнктурою.

Основні завдання органів самоорганізації населення:

1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;
2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;
3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про органи самоорганізації населення» обирати і бути обраними до органу самоорганізації населення в порядку, визначеному цим Законом, можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній території.

Повноваження:

1) представляти разом з депутатами інтереси жителів будинку, вулиці, мікрорайону, села, селища, міста у відповідній місцевій раді та її органах, місцевих органах виконавчої влади;

2) сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та їх виконавчих органів, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, рішень, прийнятих місцевими референдумами;

3) вносити у встановленому порядку пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та проектів місцевих бюджетів;

4) організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, проведення робіт з благоустрою, озеленення та утримання в належному стані садиб, дворів, вулиць, площ, парків, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитячої творчості, клубів за інтересами тощо;

з цією метою можуть створюватися тимчасові або постійні бригади, використовуватися інші форми залучення населення;

5) організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони пам’яток історії та культури, ліквідації наслідків стихійного лиха, будівництві і ремонті шляхів, тротуарів, комунальних мереж, об’єктів загального користування із дотриманням встановленого законодавством порядку проведення таких робіт;

6) здійснювати контроль за якістю надаваних громадянам, які проживають у жилих будинках на території діяльності органу самоорганізації населення, житлово-комунальних послуг та за якістю проведених у зазначених жилих будинках ремонтних робіт;

7) надавати допомогу навчальним закладам, закладам та організаціям культури, фізичної культури і спорту у проведенні культурно-освітньої, спортивно-оздоровчої та виховної роботи серед населення, розвитку художньої творчості, фізичної культури і спорту; сприяти збереженню культурної спадщини, традицій народної культури, охороні пам’яток історії та культури, впровадженню в побут нових обрядів;

8 ) організовувати допомогу громадянам похилого віку, інвалідам, сім’ям загиблих воїнів, партизанів та військовослужбовців, малозабезпеченим та багатодітним сім’ям, а також самотнім громадянам, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, вносити пропозиції з цих питань до органів місцевого самоврядування;

9) надавати необхідну допомогу органам пожежного нагляду в здійсненні протипожежних заходів, організовувати вивчення населенням правил пожежної безпеки, брати участь у здійсненні громадського контролю за додержанням вимог пожежної безпеки;

10) сприяти відповідно до законодавства правоохоронним органам у забезпеченні ними охорони громадського порядку;

11) розглядати звернення громадян, вести прийом громадян;

12) вести облік громадян за віком, місцем роботи чи навчання, які мешкають у межах території діяльності органу самоорганізації населення;

13) сприяти депутатам відповідних місцевих рад в організації їх зустрічей з виборцями, прийому громадян і проведенні іншої роботи у виборчих округах;

14) інформувати громадян про діяльність органу самоорганізації населення, організовувати обговорення проектів його рішень з найважливіших питань.

Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада може додатково наділяти частиною своїх повноважень орган самоорганізації населення з одночасною передачею йому додаткових коштів, а також матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

Аналітична записка: Аналіз судової практики щодо створення та діяльності органів самоорганізації населення в Україні , 2015

Започаткована державою реформа децентралізації влади обіцяє самодостатність та розквіт громад у самій найближчій перспективі. Проте, виникає очевидне питання: а де гарантії того, що органи місцевого самоврядування зможуть використати додаткові повноваження та ресурси саме на користь новоутворених громад?

Очевидно, що проводити будь-які зміни державній владі завжди простіше згори, адміністративними методами. Але саме в контексті децентралізації цього недостатньо. Реальна децентралізація для досягнення поставлених цілей повинна йти з двох сторін: як від держави, так і від самих людей, які готові брати на себе відповідальність за стан справ в своїх містах та селах. Саме вони і є найбільш зацікавленою стороною в покращенні якості життя в громадах.

Автори: Марія Дзюпин, аналітик ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення»