На восьми його сторінках простою, зрозумілою мовою роз’яснюється сутність та можливості форм громадської участі у місцевих справах, а також головні кроки, які треба зробити громадянам, щоб ними скористатися.

Мова йде про такі форми як: місцева ініціатива, громадські слухання, загальні збори (конференції) за місцем проживання, органи самоорганізації населення,консультації з громадськістю, звернення та запити на інформацію та електронні петиції.

Примірники буклету будуть розповсюджуватися серед жителів через регіональні Ресурсні центри з розвитку місцевої демократії.

Видання буклету здійснено в рамках проекту «Посилення спроможності міжрегіональної мережі ресурсних центрів із розвитку місцевої демократії» за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

Окрім буклету, видано інформаційний плакат.

Комплексне міжрегіональне дослідження проведене у Волинській, Дніпропетровській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Одеській областях.

У цих регіонах було досліджено 46 територіальних громад (ТГ). Окремо досліджувались три види ТГ: ті, що вже об’єднались (20 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), ті, що планують об’єднатись (12 ТГ), і ті, що спробували об’єднатись, але зазнали невдачу (14ТГ).

Вивчалося, чи створені органами влади умови для участі громадськості у добровільному об’єднанні ТГ, чи наявна така участь, який рівень її ефективності, як влада взаємодіє з громадськістю при вирішенні місцевих питань.

Можливі форми участі громадськості вивчались на усіх основних етапах об’єднання та розвитку об’єднаних громад. На базі оцінок громадської участі, зроблених експертами по кожному етапу об’єднання і розвитку досліджуваних ОТГ, сформовано рейтинг ОТГ за ознакою рівня громадської участі.

Дослідження відбувалось через аналіз:

• 12 видів локальних нормативно-правових актів щодо громадської участі,
• результатів експертного опитування 597 репсондентів,
• результатів 69 інтерв’ю,
• сайтів і місцевих ЗМІ (78 джерел).

Аналітичний звіт підготовлено в межах проекту «Соціальний діалог задля розвитку громад в України в контексті реформи децентралізації», який реалізує Одеський інститут соціальних технологій за участі фахівців ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» та партнерських організацій за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Результати дослідження стисло – у форматі “газети”

Головні висновки дослідження:

• За зведеною оцінкою участі громадськості у процесах об’єднання та розвитку ОТГ виявлено, що найвищі рівні участі громадськості на усіх етапах цього процесу були досягнути у Маразліївській сільській ОТГ (Одеська область) – 87,1%, у Білокуракинській селищній ОТГ (Луганська область) – 85,4% та у Великомихайлівській селищній ОТГ (Одеська область) – 82,3%.

• В ході дослідження виявлено проблеми:

– відсутність комплексного нормативно-правового забезпечення реформи місцевого самоврядування в України;

– відсутність механізмів та процедур проведення громадських обговорень реформи на локальному рівні. Згідно із українським законодавством, участь громадян у процесі прийняття рішень регламентується місцевими нормативними актами – Статутом, Положеннями. Але, в більшості громад ці документи відсутні;

– необізнаність жителів територіальних громад щодо перспектив реформи місцевого самоврядування в Україні. Місцева влада та мешканці громад чинять спротив об’єднанню через недостатню інформованість.

• Ініціаторами об’єднання виступали переважно представники влади – сільський (селищний, міський) голова та депутати місцевої ради.
• У громадах досить активно проводились громадські обговорення.
• Мешканці чули про реформу, але все ще не до кінця розуміють її суть.
• Головним стимулом підтримати об’єднання була перспектива отримати більш потужний місцевий бюджет.
• У громадах, що зазнали невдачі у спробі об’єднатися, спротив спостерігався саме зі сторони мешканців. Аргументи, висловлені проти об’єднання: небезпека закриття бюджетних установ та підприємств і, як наслідок, втрата робочих місць; всі кошти залишаться в центрі громади, а периферійні села чекає занепад; недовіра до центральної влади, страх перед новим, зневіра, нерозуміння перспектив у цілому.
• Місце старост у системі управління функціонуванням та розвитком ТГ поки чітко не визначено.
• В цілому, експерти з об’єднаних громад на даному етапі досить позитивно оцінюють наслідки реформи. Покращилась якість та доступність послуг, що надаються в громаді після об’єднання, бюджет ОТГ помітно збільшився. Додаткові кошти активно використовуються на ремонт соціальних об’єктів та роботи з благоустрою.
• Керівники ОТГ мають намір активізувати процес формування сільських, селищних комітетів на периферійних територіях і включити їх у процеси розвитку громад.

Рекомендації:

Верховній Раді України:

• Створити комплексне законодавче забезпечення реформи місцевого самоврядування в Україні, зокрема, ухвалити запропоновані КМУ законопроекти щодо удосконалення процедур реформування системи МСВ у сфері децентралізації та добровільного об’єднання громад.
• Доцільно підвищити статус старост. Для цього Верховній Раді треба ухвалити зміни до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», спрямовані на більш чітке визначення територіальної основи діяльності старост і розширення їх повноважень. Водночас на законодавчому рівні також необхідно запровадити чіткі механізми відповідальності та підзвітності старост, які, проте, мають зберігати незалежність від місцевої ради та голови ОТГ.
• Ухвалити законопроекти № 2466 «Про органи самоорганізації населення» та № 2467 «Про загальні збори (конференції) членів територіальної громади за місцем проживання», зареєстровані у ВРУ 24.03.2015. Прийняття цих законів допоможе встановити чіткі процедури проведення громадських обговорень з питань об’єднання та розвитку громад, дозволить уникнути порушень і судових розглядів у цій сфері.
• Системно долучати громадських експертів, у тому числі представників регіональних аналітичних центрів до розробки і обговорення децентралізаційних законопроектів в Комітеті ВРУ з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Кабінету Міністрів України:

• розробити та реалізувати комплексну інформаційну кампанію, спрямовану на детальне роз’яснення громадянам цілей і змісту реформи. Особливе значення в цій кампанії варто приділити належному оприлюдненню історій успіху перших ОТГ.
• Забезпечити розробку і впровадження у навчальний процес закладів системи НАДУ та під їхнім методичним керівництвом – регіональних центрів підвищення кваліфікації освітніх програми для посадових осіб місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади з тематики децентралізації та об’єднання ТГ в ході реформи місцевого самоврядування.

Обласним державним адміністрація та обласним радам:

при розробці Перспективних планів формування спроможний територіальних громад проводити широкі консультації із представниками територіальних громад окремо в кожному районі. Запрошувати на консультації представників влади та громадянського суспільства;

 Органам місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад

розробити і прийняти за участю громадських експертів Статут територіальної громади, де передбачити процедури захисту прав та інтересів мешканців периферійних громад, механізми узгодження їх інтересів із інтересами ОТГ.

• При розробці нового Статуту або доопрацюванні чинного пропонується:

– визначити основні процедури розробки та публічного обговорення проекту Стратегії розвитку ОТГ із широким залученням громадськості.

– визначити порядок і критерії ведення моніторингу розвитку населених пунктів, що входять до складу ОТГ, для врахування їх потреб при формуванні планів і програм.

• У регламентах діяльності ради ОТГ та її виконавчих органів окремими статтями визначати та деталізувати процедури механізмів громадської участі на всіх етапах розробки рішень.
• З числа інших видів локальних НПА органам ОТГ пропонується прийняти: Порядок проведення консультацій з громадськістю, Положення про порядок створення та діяльності ОСНів (сільських комітетів) і Типове Положення про ОСН; Програму сприяння розвитку ОСНів та інших форм громадської участі, Програму розвитку громадянського суспільства, Положення про консультативно-дорадчі органи.
• Сприяти створенню ОСНів в периферійних громадах для забезпечення належного представництва інтересів цих громад в органах місцевого самоврядування ОТГ. Чітко визначити мету та завдання спільної діяльності ОСНів зі старостами та депутатами місцевої ради.
• До Положення про старосту внести норму щодо погодження старостою проектів рішень ради та її виконавчого комітету, що стосуються інтересів території, яку староста представляє; процедури та механізми їх взаємодії з ОСНами для налагодження їх конструктивної співпраці.
• Створити офіційний сайт ради, на якому оприлюднювати проекти та прийняті рішення.

Інститутам громадянського суспільства, ЗМІ:

• Запланувати і проводити в ТГ та ОТГ просвітницькі заходи з інформування представників місцевої влади та громадських активістів щодо існуючих форм самоорганізації та участі громадськості у процесах прийняття рішень.
• Надавати методичну допомогу органам та посадовим особам місцевого самоврядування у розробці локальних НПА, в організації консультацій з мешканцями, у виявленні громадської думки щодо проблем та перспектив розвитку громади.
• Проводити в громадах навчальні семінари для активістів та працівників органів МСВ з питань налагодження діалогу, участі громадськості у бюджетному процесі, у здійсненні моніторингу якості послуг, включення додаткових ресурсів мешканців у вирішення місцевих проблем та ін.

Цільове призначення субвенції – підтримка формування інфраструктури (новоутворених) територіальних громад, що утворилися відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Автор: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Активісти демонструють, що самоорганізація – кращий шлях, щоб створити дієву систему громадської участі в управлінні місцевими справами.

В Києві ОСНу мікрорайону “Русанівка” вдалось зберегти бульвар Давидова, замість якого місцева влада намагалась збудувати торговельний центр. На Рівненщині завдяки сільському комітету самоорганізації, селяни зробили тренажерний зал та релігійну пам’ятку. В 2014 році сватівчани разом захистили своє місто від можливої окупації. А у Вінниці, завдяки співпраці місцевої влади та ОСНів відбулось каналізування 13 вулиць у приватному секторі.

Більше про ці та інші історії – зі Львова та Одеси – дивіться у фільмі “Діємо разом”:

“Самоорганізація населення в громадах. Історії успіху”. Збірник матеріалів, 2016

Збірка міситить кілька успішних прикладів самоорганізації мешканців міст, сел та містечок України. Це реальні історії про досягнення небайдужих людей, які зрозуміли, що їхня доля – в їхніх руках. Вони повірили у свої сили і разом із своїми однодумцями почали змінювати своє життя і життя своїх громад на краще.

Звичайно, ці факти складають лише невеличку частину добрих практик громадської участі у місцевому розвитку, які на сьогодні є в нашій країні.

Зараз йде реформа місцевого саморядування, в основу якої покладено децентралізацію та добровільне об’єднання територіальних громад. За цих умов, коли влада і відповідальність переміщується згори вниз – на рівень громад, особливого значення набуває здатність людей усвідомити цю відповідальність і гідно впоратись із вирішенням існуючих проблем.

Автори – укладачі збірника: Анна Трепалюк, Катерина Златіна, ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення»

СКАЧАТИ

Доброчесні муніципальні послуги в м. Миколаєві. Методичний посібник. Матеріали громадської антикорупційної експертизи місцевих нормативно-правових актів та дослідження ефективності виконання місцевої цільової програми.

Посібник містить викладений доступною для пересічного громадянина мовою опис аналітичного дослідження ефективності виконання міської цільової Програми реформування та розвитку ЖКГ м. Миколаєва на 2010-2014р, матеріали громадської антикорупційної експертизи Програми реформування та розвитку ЖКГ м. Миколаєва на 2015-2019р а також бюджетних програм в складі яких виконується вказана цільова Програма.

На основі матеріалів посібника керівники та члени місцевих громадських організацій зможуть проаналізувати відповідні програми соціально-економічного розвитку, а також цільові та бюджетні програми органів місцевого самоврядування своїх громад та розробити пакет вимог до ОМС, склавши план суспільного впливу (адвокасі) з їх виконання.

Автори: Голинська О. В., доцент кафедри економічної та фінансової політики Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, експерт Фонду розвитку м. Миколаєва; Золотухіна Т. В., експерт Фонду розвитку м. Миколаєва.

Розвиток співробітництва територіальних громад мав би стати одним із перших кроків на шляху реформування місцевого самоврядування і об’єднання територіальних громад.

Вже минув рік з часу прийняття Верховною Радою України Закону України «Про співробітництво територіальних громад», але практика його використання є зовсім невеликою. Хоча за цей час Урядом виконувались заходи із його впровадження, надавалася організаційна та фінансова підтримка1 пілотним населеним пунктам.

Автори: Марія Дзюпин, аналітик ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення»

Аналітична записка: “Кластерний підхід до розвитку об’єднаних територіальних громад, 2016” 

Реформа системи місцевого самоврядування передбачає, що об’єднані територіальні громади, отримавши фінансові, майнові та земельні ресурси і повноваження, будуть спроможні вирішувати місцеві питання власними силами.
Вважаємо, що перспективним інструментом розвитку економіки об’єднаних громад є локальні кластери, особливо аграрні та туристичні.

Кластерна модель розвитку регіональної економіки активно і ефефктивно використовується в ЄС, США, Японії, Сінгапурі та інших країнах. Є успішні приклади функціонування кластерів і в Україні.

Автори: Олександра Калашнікова, аналітик ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення»
Скачати

Аналітична записка: “Джерела додаткових ресурсів для розвитку об’єднаних громад (на прикладі Одеської області)”, 2016 

Аналіз бюджетів об’єднаних громад області на 2016 р. виявив, що половина ОТГ залишається такими, що отримують базову дотацію з Державного бюджету.

Тобто існує потреба залучення додаткових ресурсів для стимулювання економічного розвитку ОТГ, виявлення потенційних «точок зростання», які забезпечать додаткові надходження до місцевих бюджетів.

Аналітичне дослідження містить рекомендації щодо активізації залучення додаткових ресурсів в об’єднані територіальні громади Одеської області.

Автор: Олександра Калашнікова, аналітик ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення»