Олексій Колесников, аналітик Асоціації сприяння самоорганізації населення
З ухваленням нового Закону «Про місцеві вибори» (2015) громадяни України отримали право й можливість відкликати депутатів місцевих рад та виборних посадових осіб місцевого самоврядування за народною ініціативою. Це нововведення насамперед було покликане запобігати ганебній практиці «тушкування», коли депутати могли декілька разів за скликання змінювати свою партійну чи фракційну приналежність, в той час як ані виборці, ані партії, які їх висунули, ніяк не могли на це вплинути. Запровадження інституту відкликання також мало на меті покращити зв’язок обраних представників із громадянами та посилити суспільний і партійний контроль за їх діяльністю.
На практиці нові законодавчі положення запрацювали лише через рік, і вже в 2017 році Україну охопила хвиля ініціатив із відкликання народних обранців. Нині накопичено чималий досвід, який дозволяє побачити основні проблеми у функціонуванні інституту відкликання за народною ініціативою та оцінити, наскільки потрібним і доцільним є його існування в нашій державі.
ЗАВАНТАЖИТИ ЗАПИСКУ