Виступ Андрія Крупника на круглому столі проекту ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні

123321

Андрій Крупник:

Процес розбудови громадянського суспільства в Україні триває – і це радує.

Але процес рухається занадто повільно і не завжди в належному напрямку – і це потребує нашої уваги і нашого втручання.

Неможливо, здається, громадянському суспільству сформувати “дорожню карту” самому для себе. Це має бути спільна “дорожня карта” громадянського суспільства і держави, бо вони є частинами одного цілого – українського  суспільства.

За цих умов завдання має ставитись так: не намагатися переписувати існуючу Національну стратегію розвитку громадянського суспільства, витрачаючи на це безодню часу і нервів, а зосередитись на удосконаленні та підтримці того, що працює, додаючи дієві механізми громадської участі і владно-громадської співпраці.

Критерієм успіху тут має стати зростання кількості тих небайдужих людей в Україні (на усіх ділянках і посадах), хто дбає про інших і готовий узяти на себе відповідальність за сучасний і майбутній стан життя.

Які “підводні камені” ми маємо зараз на шляху реалізації Національної стратегії?

Це імітація та профанація демократії ‒ як з боку окремих осіб при владі, так і з боку частини тих, хто виступає від імені громадянського суспільства.

Це занадто великий розрив у рівні серйозності сприйняття завдань щодо розвитку громадянському суспільству серед регіональних органів влади: від щирої включеності і творчого прагнення до повного пофігізму. Ми вивчили реальний стан у 25 регіонах України і маємо конкретні як позитивні, так і негативні приклади.

А що можна вважати сьогодні нашим “супутнім вітром”? Це, мабуть, вибори, що наближаються. І увага європейських інституцій до стану справ у сфері розвитку громадянського суспільства в Україні.

Ми із великим інтересом ознайомились із дослідженням та оглядом, що представила Орися Луцевич. І вважаємо, що ці суб’єктивні соціологічні оцінки гармонійно доповнюють наші експертні і статистичні дослідження.

У цілому виходить достатньо повна картина, яка може бути серйозним аргументом для влади усіх рівнів та й для самого громадянського суспільства при пошуку відповіді на запитання: що робити далі?

Ми пропонуємо не зупинятись на даному етапі моніторингу реалізації Нацстратегії а регіональному рівні, а йти в глибину – до рівня місцевого самоврядування та окремих громад. Бо саме на цьому рівні із активних громадян за сприяння суспільно орієнтованих службовців формується базис громадянського суспільства.

Потребує подальшого удосконалення нинішня законодавча база. Ми її ретельно вивчили надали низку конкретних пропозицій щодо доповнення та коригування. І це важливий напрямок нашої спільної роботи із владою у подальшому.

Ми плануємо випустити методичний посібник для органів  влади і організацій громадянського суспільства, який міститиме кращий досвід і допоможе бажаючим якнайкращим чином реалізувати Національну стратегію на регіональному рівні.

 

213321

Короткий підсумок огляду Національної стратегії

Посилити саморегуляцію сектора, реформувати Національну та регіональні координаційні ради, розглянути можливість створення Омбудсманів для громадянського суспільства, сприяти відсотковій філантропії, а також забезпечити широку громадську дискусію про Національний фонд  – все це ключові рекомендації, включені експертами Проекту ЄС до огляду Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства України.

Документ підготовлено за підсумками індивідуальних інтерв’ю, у тому числі з 8 донорами, 12 організаціями громадянського суспільства та 2 представниками влади.

Для проведення огляду ЄС залучив групу експертів, серед яких є Орися Луцевич, експерт проекту ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні, аналітик британського центру «Chatham House», та Ясенка Перович, консультант проекту ЄС, керівника групи «Технічна допомога для розвитку громадянського суспільства» в Боснії та Герцеговині. Детальніше про вектор роботи експертів читайте у статті Європейського Простору.

“Чому ми вирішили зробити цей огляд Національної стратегії? Перше – подивитися, що було зроблено за три роки та подивитися на ефективність роботи існуючих структур і також тих фінансових механізмів, які вже є в країні, та які нові механізми напрацьовуються. І найголовніше – зараз триває процес оновлення Дорожньої карти ЄС (рамкового документу), що виставляє пріоритети роботи і співпраці Євросоюзу з громадянським суспільством України. Хочеться, щоб цей документ був максимально використаний”, – заявила Орися Луцевич під час круглого столу в Представництві ЄС в Україні.

Представлені результати є попередніми, і для завершення повного огляду ще будуть додані результати запланованого онлайн-опитування.

У документі експерти Проекту ЄС звернули увагу на складну та нестабільну ситуацію в Україні у зв’язку з воєнним конфліктом на Сході, застоєм деяких реформ,  а також нагадали про погіршення стану навколишнього середовища для антикорупційних активістів через впровадження е-декларування.

Отже, якими є основні висновки, включені до огляду Стратегії?

321123

Експерти відзначили дуже низький рівень обізнаності громадських організацій щодо Національної стратегії.

Відповідно до незалежного громадського моніторингу, план дій Уряду щодо реалізації Стратегії на 2017 рік був виконаний лише на 45 відсотків. Опитані організації назвали незадовільним поточний рівень впровадження Стратегії.

У своєму огляді експерти звернули особливу увагу на головний орган, відповідальний за консультативну та моніторингову функції Стратегії – Національну координаційну раду сприяння розвитку громадянського суспільства. Її діяльність визнано не дуже ефективною.

Зокрема, відзначено брак прозорості, а тому обмежений доступ до інформації про її засідання.

В огляді сказано, що керівні принципи Національної координаційної ради  включають можливість створення спеціальних робочих груп та організацію громадських обговорень, однак до цього часу ці інструменти не використовувались.

Окрім того, експерти Проекту ЄС звернули увагу на діяльність регіональних координаційних рад на обласному рівні.

Як відомо, на регіональному рівні створено коаліцію з 27 організацій громадянського суспільства за фінансової підтримки ПРООН для моніторингу виконання регіональних програм для громадянського суспільства та роботи відповідних регіональних координаційних рад на обласному рівні.

Однак результати показують, що реалізація програм та робота регіональних координаційних рад значно відрізняється у залежності від регіону. Немає чітких процедур для створення регіональних координаційних рад. У деяких випадках, це було зроблено за допомогою електронних консультацій, за рекомендацією організацій громадянського суспільства, оголошень в он-лайн режимі або через робочі групи.

У висновках експертів також є згадка про Проект закону про Національний фонд – новий державний інструмент для фінансування громадянського суспільства.

Загалом Проект закону, розроблений за технічної допомоги ОБСЄ, отримав досить позитивну оцінку від незалежного Європейського центру некомерційного права (ECNL). Разом з тим, оцінка звертає увагу на деякі ризики, пов’язані з визначенням інституційної спроможності, невизначеною сферою роботи, ризики, пов’язані з включенням релігійних, бізнес та професійних спілок до складу одержувачів допомоги фонду та складною структурою управління.

Окрім того, деякі з опитаних експертами громадських організацій зазначили наступні ризики фонду: вибіркове фінансування ОГС, лояльних до держави, корупція всередині Фонду, використання Фонду як інструменту політичного впливу.

Провівши аналітичний огляд документів, що стосуються громадянського суспільства та Національної стратегії, а також детальні напівформальні інтерв’ю з ключовими акторами сектору, експерти дали наступні попередні рекомендації:

 

  • Розглянути питання щодо реформування Національної координаційної ради та регіональних координаційних рад, зробити їх більш ефективними, представницькими та прозорими.
  • Посилити саморегуляцію сектора з метою більшої прозорості, відповідальності та залучення нових учасників.
  • Сприяти новим інструментам електронної представницької демократії, зокрема проведенню онлайн виборів членів Громадських рад, Національної координаційної ради, Регіональних координаційних рад.
  • Організувати загальнонаціональне обговорення про роль громадянського суспільства в модернізації України, врегулюванні конфліктів та подальшому переході до демократії.
  • Розробити кампанію з розвитку індивідуальної та корпоративної культури благодійних внесків. Сприяти відсотковій філантропії та покращити податкові пільги для корпоративних благодійних внесків (збільшити податкові пільги з 4 до 10%).
  • Зосередитись на спрощенні процедури підзвітності для учасників заходів організацій громадянськогог суспільства (бенефіціарів), які відвідують тренінги, конференції та інші заходи. На цьому етапі більшість ОГС працюють через посередників, щоб уникнути податку на доходи фізичних осіб, з яким стикаються їх бенефіціари.
  • Підвищити прозорість державного фінансування, пропагувати загальнонаціональну онлайн-базу даних усіх проектів, що фінансуються на національному / регіональному рівнях за темами та органами, які надають кошти, із коротким описом кожного проекту.
  • Змінити систему державного фінансування на більш конкурентні ринкові ставки на житло, харчування тощо, у співпраці з Міністерством фінансів та Міністерством молоді.
  • З огляду на майбутні вибори, розглянути можливість створення Омбудсманів для громадянського суспільства в Національній координаційній раді. Існуючі бізнес Омбудсмени – досить успішна модель.
  • Забезпечити широку громадську дискусію про Національний фонд та забезпечити суттєвий внесок громадянського суспільства в розробку майбутніх законодавчих проектів, їх виконання та моніторинг.
  • З огляду на децентралізацію, зосередитись на розвитку потенціалу громадянського суспільства на обласному та регіональному рівнях.
  • Зосередити увагу на розвитку активного громадянства. Разом з громадянською освітою, нарощувати спроможність ОГС залучати нових учасників з метою зміцнення легітимності.
  • Оприлюднення особистих історій про роботу громадянського суспільства може допомогти залучити нову аудиторію та краще пояснити важливість громадянського суспільства для процвітання та модернізації України.

Зазначимо, що експертні висновки та результати розмов з громадськими організаціями, донорами та представниками влади будуть враховані Європейським Союзом при розробці нової Дорожньої карти для взаємодії з громадянським суспільством в Україні.

Довідково: Проект ЄС для розвитку громадянського суспільства в Україні створено задля зміцнення українського громадянського суспільства шляхом посилення ролі організацій громадянського суспільства у реалізації та моніторингу демократичних реформ та всебічному соціально-економічному розвитку в країні.

Метою проекту є надання технічної допомоги тим організаціям громадянського суспільства, які прагнуть до розвитку суспільства в Україні, виходячи з цінностей Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Детальніше про Проект читайте тут.

 

 

Поділитись Постом

Post Comment