У Голобах обговорювали можливості та значення самоорганізації населення для подальшого розвитку громади

DSCN1400 (1)Днями у Голобській громаді відбувся навчальний семінар «Органи самоорганізації населення (вуличні, квартальні, сільські комітети). Чому без них не обійтись в об’єднаних громадах?». Захід відбувся за ініціативи Волинського ресурсного центру розвитку місцевої демократії  та завдяки співпраці із Голобською селищною радою.

До участі долучились активісти територіальних громад, громадські лідери, депутати та працівники Голобської селищної ради.

Питання «самоорганізації» уже піднімалось в Голобській влітку 2016 року. Саме тоді спільно із директором програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження» Олексієм Орловським за участі представників громади була проведена перша робоча зустріч на тему «Взаємодія громади та органів місцевого самоврядування для забезпечення сталого розвитку об’єднаних громад».

Чи бачимо зміни?

Здається, минуло менше року, а у мешканців громади суттєво змінилось ставлення та бачення ролі їх участі у розвитку територіальної громади. Якщо раніше нам доводилось переконувати у тому, що ОТГ не зможе ефективно розвиватись без участі кожного її мешканця, то сьогодні ми уже говоримо про конкретні проблеми та можливі шляхи їх вирішення, за які готові братись активісти. Говорячи про економічні, соціальні та культурні проблеми розвитку учасники не перекладають відповідальність на голову громади чи Президента, а розмірковують над тим, як ці проблеми вирішити спільними зусиллями. Саме підвищення рівня відповідальності та громадської свідомості – запорука успішності адміністративно-територіальної реформи. Вагомим цей крок є і для успішної реалізації Стратегії розвитку громади, яка була розроблена на 2016-2026 роки.

Що болить?

Серед проблем, які найбільше турбують, називають: наявність несанкціонованих сміттєзвалищ, безпека пішоходів, відсутність інфраструктури для відпочинку та розвитку дітей, відсутність системи організованого дозвілля у громаді, наявність «точок» з продажу алкоголю та ін. Якщо помітили, то відходимо від звичної і першої проблеми «дороги»?! Чи відбувається це від того, що селищна рада суттєві кошти вклала у вирішення цієї проблеми чи все ж змінюються підходи та бачення мешканців, спробуємо розібратись далі.

Що будемо робити?  

На перший погляд просте запитання до учасників зустрічі, проте викликає достатньо багато роздумів і протиріч. Варіант «нічого не робити і все якось само собою вирішиться» підтримують все менше людей. Адже, «ми нічого не робили, а отримали кращу дорогу, проте, як виявилось її наявність ще не призводить до підвищення рівня життя», зазначає один із учасників. При варіанті «починаємо спільно працювати над реалізацією проектів розвитку» потрібно отримати інструмент, яким тих чи інших змін можемо досягнути. Одним із таких інструментів є комітети, що можуть/мають бути створені у кожному населеному пункті громади, як доказ готовності до самоорганізації, участі та відповідальності. Закон України «Про органи самоорганізації населення» надає створеним комітетам 14 власних повноважень, реалізація яких дозволяє розширювати зону комфортного життя у територіальній громаді, встановлювати громадський контроль за діяльністю місцевої влади та отримувати додаткові ресурси для вирішення місцевих проблем. Крім того, місцева влада може передавати комітетам частину власних повноважень, виділяючи на це бюджетні кошти. Ідеться про будівельні роботи, благоустрій територій, організацію масових заходів, управління комунальними підприємствами та соціальну допомогу.

Чому це потрібно для влади? 

На перший погляд здається, що система управління громадою, яка широко використовується на сьогодні, вибудована достатньо ефективно. Центри прийняття рішень – місцевий голова, рада та виконавчий комітет – знаходяться в громаді, навколо якої відбулось об’єднання. Громади, в яких ліквідовуються органи місцевого самоврядування, обирають старост – представників своїх інтересів. Проте проблема у тому, що староста не може однаково ефективно співпрацювати із усіма територіальними одиницями, які представляє, йому для цього потрібні помічники. Здавалось на перший погляд, що ними мають стати депутати, проте запитуючи у простих мешканців, як часто вони спілкуються чи бачать депутата, який обраний представляти їх інтереси – отримуємо невтішну відповідь. Зрозуміло, що активність депутатів із розширенням повноважень місцевої ради буде зростати, бачимо це на прикладах виборів у тих громадах, у яких є що ділити, проте як довго чекати таких змін – поки невідомо. Отож, роз’яснювальної, інформаційної чи мотиваційної роботи у громадах практично не проводиться, за виключенням рідких виїздів голови на зустрічі з мешканцями, на які з кожним разом приходить все менше учасників. Як результат, зростає загальне незадоволення реформою, виникають запитання до центральної садиби «а чому кошти виділили саме туди, а не нам», і загальні мітингуючі настрої, які ніяким чином не сприяють подальшій успішності реформи на Волині. Саме ОСНи для органів влади дають можливість більш точно «діагностувати» проблемні питання, що хвилюють населення та, крім того, дозволяють робити мешканців співучасниками розвитку території.

Які ж мають бути перші кроки?

Вийти до людей з пропозицією співпраці. Знайти тих, кому не байдуже, що відбувається у їхньому населеному пункті, наділити їх повноваженнями та забезпечити підтримку у реалізації даних повноважень. Для прикладу, можна розпочати з Програм підтримки місцевих ініціатив за умови співфінансування. Пріоритети можуть бути різні, але ті, які справді «болять» людям і спробувати щось перший раз вирішити спільними силами. Зрозуміло, що не кожен із мешканців має навики написання проектних пропозицій, це буде завдання для проектного менеджера місцевої ради, який при першому такому конкурсі інформуватиме та супроводжуватиме ініціативи мешканців. Але це буде перший крок до виховання мешканців – для того, щоб щось отримати – потрібно щось вкласти (кошти, роботу, час, матеріали). А вже далі….коло тих людей, які захочуть розширити власну зону комфорту суттєво зростатиме разом із кількістю вирішених проблем.

Що стало результатом семінару у Голобській громаді? 

Ми отримали активістів, які готові працювати, перші ініціативи по створенню органів самоорганізації населення та бажання реалізовувати проекти за участі влади та громади. Сподіваємось, що отримаємо і кроки від влади і така спільна реалізація стане можливою. А ми, зі свого боку, спробуємо зробити все для цього можливе!

DSCN1353 DSCN1392

Отож, вперед до змін!

Захід відбувся в рамках реалізації проекту «Волинь – територія розвитку місцевої демократії», що реалізується Асоціацією підтримки та розвитку ОСББ та ОСН за підтримки програмної ініціативи «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження».

Поділитись Постом

Post Comment