В Україні на замовлення Міжнародного республіканського інституту (IRI) за підтримки Уряду Канади проведено широкомасштабне соціологічне дослідження.
Значна кількість питань стосувалася виявлення ситуації в сфері громадської участі в управлінні та рівня активізму громадян.
Протягом опитування вивчалися такі теми: стурбованість громадян щодо корупції і кумівства, настрої і відношення до ситуації в місті та країні, сприйняття спрямованості України в бік Заходу, схвалення та задоволеність посадовими особами таа владними установами міста, оцінка якості суспільних товарів і послуг, участь громадян у місцевому самоврядуванні, продуктивність муніципальних органів влади, взаємодія з місцевими органами влади, доступність інформації про міські органи влади та установи, виборчі настрої, місцева або національна відповідальність.
Опитування пройшло у період з 20 січня по 8 лютого в 24 обласних центрах України, які не є окупованими чи знаходяться під контролем Росії, при цьому було використано великий обсяг вибірки — більше 19 000 респондентів.
Результати дослідження показали, що більше половини респондентів у всіх містах України вважає, що участь громадськості в процесі формування управлінських рішень має, взагалі, важливе значення – від 58% в Херсоні до 94% в Ужгороді. (Мал. 1. Наскільки важлива участь громадськості в процесі формування управлінських рішень?)
Майже половина респондентів з усіх регіонів зазначила, що місцеві депутати мають звітувати перед громадськістю чотири рази на рік. Більшість респондентів впевнені, що це має відбуватись через зустрічі з виробцями та піблікації в ЗМІ.
Дослідження виявило, що найбільш дієвими інструментами локальної демокартії громадськість визначає громадські слухання, загальні збори за місцем проживання, місцеві референдуми. 30% жителів Запоріжжя вважають найефективнішим інструментом впливу на владу органи самоорганізації населення (ОСН).
Дослідження показало, що на питання, чи є на їх території проживання орган самоорганізації населення, відповідає позитивно не так багато людей: від 24% в Ужгороді, до 2% в Чернігові та Сєвєродонецьку.
Але переважна більшість цих людей, що знають про існування ОСНу, за вийнятком жителів трьох міст, стверджують, що ОСНи допомогли у вирішенні проблем в будинках, кварталах чи районах. Таких відповідей налічується понад 90% серед респондентів з Харкова, Черкас та Ужгороду. (Мал. 2. Чи створення ОСНу допомогло у вирішенні проблем у Вашому домі, кварталі чи районі?)
Жителі Северодонецька (100%), Ужгорода (99%), Харкова (93%), Кіровограда (93%) та Черкас (92%) та більшість респондентів з інших міст, в будинках яких створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, зазначили, що ОСББ також активно допомагає вирішувати проблеми з будинком.
Судячи з відповідей, рівень залучення містян до соціально корисної діяльності є загалом невисоким. Так, лише від 7 до 33% опитуваних (в залежності від регіону) відповіли, що доволі часто або регулярно приймають участь в таких волонтерських заходах як прибирання своєї вулиці, парку, саджання дерев чи збір сміття. (Мал. 3. Як часто Ви приймаєте участь в таких волонтерських заходах як прибирання своєї вулиці, парку, саджання дерев, збір сміття і т.п.?)
А на питання, чи готові ви приєднатися до процесу надання детальних пропозицій для міської ради на волонтерських засадах (Мал. 4), відповіли ствердно від 10% миколаївців до 35% віннічан та 40% черкащан.
У наступній статті ми розскажемо, як, судячи з результатів даного опитування, українці сприймають роботу органів місцевого самоврядування.