Андрій Крупник: «Реформу не можна відтягувати. Вона як продукт, який швидко псується»

Голова Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення Андрій Крупник розповів про реформу місцевого самоврядування в Україні під час робочого візиту на Волині.

Реформа місцевого самоврядування нібито проходить… 159 сміливців, тобто сільські і селищні громади, які вирішили об’єднатися – це парашутисти. Їх скинули з літака, а парашути дати – забули.  Сказали, що парашути ми вам дамо пізніше. З точки зору Асоціації сприяння самоорганізації населення реформа проходить неефективно. Чому?

По-перше. Люди недостатньо поінформовані про те, що треба зробити в процесі реформи і які результати це дасть. Просто механічне об’єднання громад – це ще не запорука того, що люди стануть жити краще. Хтось вирішив, що мають об’єднатися так, аби було, наприклад, 20 тисяч мешканців. Але головний критерій реформи – це підвищення якості послуг і рівня життя людей.

Обласні і районні ради зовсім іншими критеріями керуються, коли розглядають питання об’єднання сільських громад. На Волині, наприклад, голова Рожищенської райадміністрації провела величезну роботу з людьми, зробила економічний аналіз, підрахувала, як краще об’єднати громади в районі. Ці пропозиції подали в облраду. Але там все зробили по-своєму. Це – дискредитація реформи. Тому що влада має враховувати те, що пропонують нижчі ланки врядування.

По-друге. До людей ідуть сьогодні ті посадовці, які не зацікавлені в тому, аби реформа відбулася. Це – голови райрад, адміністрацій, сільські голови. Ці посадовці в результаті реформи втрачають свій статус, вплив, владу. Питання дуже складне: хто має донести до людей інформацію про труднощі і переваги реформи? Ще одним дефіцитом реформи є те, що люди самі не беруть активно участі в її процесі.

Андрій Крупник під час зустрічі у Волинській облраді
Андрій Крупник під час робочої зустрічі у Волинській облраді

По-третє. Немає нормативно-методичної бази для реформи. Ми говоримо про Польщу, Францію… Але в Польщі реформу розклали по поличках, по термінах. У нас же – процес запущений, але немає ані термінів, ані відповідальності, ані обов’язків. А реформу не можна відтягувати. Вона як продукт, який швидко псується. Влада, держава, центральні органи не забезпечили необхідну підготовку до цієї реформи.

У нас Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» містить лише основні підходи і принципи. А методика Кабміну, яка була затверджена на основі Закону, закінчується Перспективним планом. Все. А що далі? Не погоджені питання відомчого характеру, куди переходять освітні заклади громади, чи буде медицина… Тобто сьогодні у нас реформа територіальна не збігається з галузевою. Бо децентралізація має пройти в кожній галузі: в культурі, медицині, освіті, земельних питаннях. Знову ж таки наші центральні органи не дійшли спільної точки в цьому питанні.

По-четверте. Організація процесу не налагоджена. Потрібні мережева робота, комунікація, координаційні наради, зустрічі з людьми. Важливо, щоб ЗМІ допомагали краще доносити до людей інформацію. І ще – без органів самоорганізації населення реформа не відбудеться. ОСН – це та ланка, на яку мають спиратися майбутні старости громад.

Поділитись Постом

Post Comment