Правові засоби стимулювання будівництва житла для внутрішньо переміщених осіб

Поширеною є думка, що утворення одного робочого місця в будівництві створює двадцять робочих місць в інших галузях. Робоче місце в будівництві зумовлює виникнення декілька робочих місць в суміжних галузях: від виробництва складових будівельних матеріалів, торгівлі побутовими та іншими господарськими товарами до дизайнерських послуг, торгівлі харчовими продуктами, розширення транспортної мережі.

   В часи Великої депресії в Сполучених Штатах Америки одним з ключових елементів боротьби з економічною кризою було освоєння територій та будівництво інфраструктури: доріг, мостів, дамб, електростанцій, каналів тощо.

    Враховуючи існуючу політичну та економічну ситуацію, держава має проявити особливу увагу до вирішення назрілих проблем, з якими зіткнулися внутрішньо переміщені особи. Отже, слушною є думка, що для підвищення економічної активності внутрішньо переміщених осіб (переселенців) з територій проведення АТО чи окупованого Криму, слід розширити можливості для здійснення малого будівництва, приватного житлового будівництва й усунення зайвих бюрократичних перепон в даній сфері.

   Однією з проблем переселенців є відсутність роботи та/або житла. Тому, для стимулювання їх економічної активності слід зосередити зусилля на цих двох питаннях: утворення нових робочих місць, будівництво житла.

  Одним з напрямів цього може бути перетворення невикористовуваних приміщень та будівель державної та комунальної власності у житлові та виробничі приміщення. Для цього необхідно внести зміни в Закон України «Про оренду державного та комунального майна» щодо надання органам державної влади, місцевого самоврядування права безоплатної передачі таких будівель та приміщень в оренду переселенцям чи громадським організаціям переселенців для комерційного використання чи їх перетворення в житлові приміщення.

   До статті 121 Земельного кодексу України слід внести зміни щодо права переселенців повторно отримати безоплатно у власність земельну ділянку відповідного цільового призначення, в разі якщо таке право вже було здійснено ними на території адміністративно-територіальних одиниць, де наразі проводиться АТО. При повторному отриманні відповідної земельної ділянки переселенці мають відмовитися від отриманих ними земельних ділянок на території, де проводиться АТО.

В разі наявності на земельних ділянках, від яких відмовляється переселенець, нерухомого майна, слід передбачити норму, що переселенець має право отримати аналогічну нерухомість у власність від держави або, в разі відсутності такого майна, отримати зменшення оподаткування новоотриманої земельної ділянки на суму вартості нерухомості, що залишилася на території АТО. Зазначене потребує внесення змін до Земельного та Податкового кодексів України.

  Громадські організації переселенців (зі статусом юридичних осіб) та підприємства таких громадських організацій, які являються замовниками будівництва житла чи іншої інфраструктури (в т.ч. комерційного призначення), слід звільнити від внесення пайової участі у розвиток населеного пункту (яка полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури). Для чого слід внести зміни до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Джабраілов Р.А.

заступник завідувача відділу

проблем модернізації господарського права та законодавства Інституту економіко-правових досліджень НАН України

доктор юридичних наук, доцент

Новікова В.С.

науковий співробітник відділу

проблем модернізації господарського права та законодавства

Інституту економіко-правових досліджень НАН України

кандидат юридичних наук

Поділитись Постом

Post Comment