Соціологи дослідили потенціал громадотворення в мікрорайонах Львова

Те, що у Львові існує набагато більше районів, ніж шість адміністративних, навряд чи здивує когось. Однак за якими характеристиками і маркерами мешканці міста окреслюють район як свій? 

Відповідь на це питання частково дає соціологічне опитування, яке нещодавно провів львівський аналітичний центр Інститут міста. Його результати опублыкував Zaxid.net.

Дослідити намагались потенціал громадотворення в мікрорайонах Львова. Водночас виявили, що люди найчастіше визначають свій район за назвою вулиці, а межами між районами часто слугують об’єкти, що в буденному житті залишаються поза увагою – залізничні дороги чи природні об’єкти.

Наразі працівники Інституту міста обробили лише частину результатів дослідження, однак вони вже роблять висновки про значний потенціал громадотворення у львів’ян.
Детальніше про це дослідження аналітик Інституту міста Олена Гунько розповіла в інтерв’ю ZAXID.NET.

Що для вас стало найбільшою несподіванкою під час проведення дослідження?

Ми проводимо різні дослідження вже п’ять років, однак чи не вперше цього разу одна із мешканок звернулась на гарячу лінію міста, аби там підтвердили, що соціологи – не шахраї. Для мене це стало показником певної громадської активності.

Ви також досліджували різні види громадської активності львів’ян?

Так, як виявилось найбільш поширеними є споживацькі практики. Це, зокрема, пов’язано із війною з Росією, через що люди намагаються, до прикладу, купувати товари українського виробника. Також багато людей говорили про заходи енергозбереження – як утеплення будинків, економне використання енергоресурсів.

Активно львів’яни займаються і практиками благоустрою – як, до прикладу, облагородженням прибудинкової території. При цьому, як виявилось, на Підзамчі-Замарстинові вони дещо більш поширені, ніж у решті у місті. Найменше опитані займаються культурними практиками – участю в гуртках, секціях,  та практиками управління містом – громадські слухання, звернення на гарячу лінію міста.

Який основний результат опитування щодо ідентичності мешканців Львова стосовно вирішення соціальних проблем?

Мешканці як Львова, так і Підзамча-Замарстинова ідентифікують себе як добропорядних мешканців – до прикладу, готові вчасно сплачувати комунальні послуги, платити податки тощо. Що ж до громадської активності – то вони, швидше, готові долучатися вже до чогось створеного, аніж самостійно зініціювати об’єднання мешканців.

Однак досить сильним є бажання делегувати свої повноваження комусь іншому (наприклад, відповідним службам або мешканцям, які мають більше часу або можливості). Але, загалом, активна ідентичність мешканців превалює над пасивною.

http://zaxid.net/resources/newsfiles/22600_1013134802038927_262938317786942991_n.jpg

Де будуть використовувати отримані під час дослідження дані?

Дані дослідження ми використаємо у проекті «Зміцнення громад заради сталого розвитку міста», який Інститут міста проводить спільно із Центром досліджень місцевого самоврядування, Українським католицьким університетом та Правозахисним центром «Лігал сервіс» за підтримки ЄС.
Мешканці кожного району обиратимуть одну проблему, яку б вони хотіли б вирішити. Частину фінансування вони візьмуть на себе, а решту буде дофінансовано в рамках програми мікро-грантування в межах згаданого проекту.
Також ми хочемо запровадити платформу як для обміну думками всередині громади, так, можливо, і поміж громадами різних районів. Там кожен мешканець і мешканка зможуть отримати інформацію, що стосується дослідження району, зокрема, якими характеристиками володіють люди, що проживають навколо нього – за результатами цього опитування. Буде карта розміщення районів, а також проектів.
Власне, дослідження було першим етапом цього проекту. Зараз ми презентували лише частину результатів – такий собі тізер. Загальні ж підсумки підіб’ємо і
оприлюднимо вже наприкінці літа.
Повну версію статті дивіться за посиланням

Поділитись Постом

Post Comment