Демократія участі на прикладі французького міста

Сергій Карелін, експерт відділу бюджетної політики ГО «Центр політичних студій та аналітики»

На сьогодення розрив між владою, та громадянами в Україні величезний і кроків на подолання його не дуже багато. На то необхідна політична воля політиків та бажання людей приймати участь у житті громади. Для участі громадян у політичному житті є достатньо багато інструментів. Головний з них, це право голосу. Коли ми обираємо ту чи іншу політичну силу, депутатів всіх рівнів, Президента чи міських та сільських голів ми впливаємо на політику держави та громад на 5 років.

Після виборів, багато громадян забувають про політику та займаються власним повсякденням. Але в нас є ще досить великий інструментарій для впливу на політику та на суспільне життя. Це і місцева ініціатива, і громадські слухання, і загальні збори за місцем проживання, звернення громадян та запити на інформацію, також органи самоорганізації населення та консультації з громадськістю – всі ці інструменти можна об’єднати поняттями «Пряма демократія», або «Демократія участі». Не так давно, у міжнародній практиці з’явився ще один інструмент участі громадян у суспільному житті – «Партисипативний бюджет», або «Бюджет Участі».

Наприкінці листопаду 2014 року, автор статті був учасником делегації від України на «Всесвітньому форуму за демократію». В рамках, форуму в нас були поїздки по містах Німеччини та Франції. Одним з міст був Саверн, він розташований на берегах каналу Рейн-Марна, в окрузі Ельзас. Населення міста складає близько 12000 громадян. Місто знаходиться недалеко від кордону з Німеччиною, тому неодноразово переходив під юрисдикцію як Франції так і Німеччини. Після світових війн він знову відійшов до Франції.

Саверн входить до міжмуніципального об’єднання округу Ельзас. Дане об’єднання фінансує туристичну галузь та сприяє реалізації проектів зі сталого розвитку регіону. Дуже цікавий досвід для нашої країни, в рамках адміністративно-територіальної реформи та прийнятого ЗУ «Про співробітництво територіальних громад». Мер Саверну Стефан Леєнбергер розповів дуже цікавий приклад співпраці у такому об’єднанні: «Сусіднє місто вирішило побудувати на кордоні з Саверном великий торгівельний центр. До муніципалітету звернулись місцеві підприємці з проханням протистояти цьому будівництву, бо вони будуть отримувати збитки. Тому мер звернувся до «третейського суду» для громад на якому було вирішено не будувати торгівельний центр. І мер таким чином відстояв інтереси своєї громади.»

В рамках, співпраці в об’єднанні громад, Саверн надав змогу мешканцям інших муніципалітетів відвідувати місцевий театр, який розташований у палаці Рогану. До речі, палац досі належить громаді і використовується на 100%. В ньому розташовані: 2 музеї, зала для офіційних делегацій, початкова школа, хостел та вищезазначений театр.

Повертаючись до теми статті необхідно зазначити, що в міській раді 33 депутати. За рік проходить від 8 до 10 засідань. На муніципалітет працюють приблизно 430 службовців у адміністрації, серед них: 30 викладачів музичної школи, 9 артистів місцевого театру, 150 працівників міжмуніципальної співпраці,  вихователів, які працюють з дітьми у позашкільний час. У мера 9 заступників. Також у місті зареєстровано 180 громадських організацій! Незважаючи на досить високу громадську активність, населення Франції дуже аполітичне і спілкування між громадою та місцевою владою необхідно покращувати. Саме тому мер Леєнберг ініціював створення кількох громадських рад: Ради старійшин, Молодіжної ради, Муніципальної ради у справах дітей.

А для кращої співпраці з мешканцями міста створили 5 районних рад – аналогів українських органів самоорганізації населення. Саме на останніх є бажання зупинитися більш докладно. Районні ради не мають власного бюджету. Складаються до 15 осіб включно. Обратися може будь хто з дорослих мешканців міста. Традиційних виборів у нашому розумінні не відбувається. Якщо кандидатур більше 15, то проводиться жеребкування. Від міської ради до районних делегується представник. Зазвичай до районних рад обираються громадські активісти та кандидати в депутати до міської ради, які програли вибори, а також ті люди, хто хоче у майбутньому стати депутатом.

Також від муніципалітету є координатор районних рад, який виносить питання на обговорення з громадськістю перед тим, як подавати їх на розгляд міської ради. Наприклад, таким чином з районними радами було узгоджені питання сталого розвитку: спільнота вирішила вимикати вуличне освітлення на ніч, задля економії електроенергії та обмежила швидкість руху транспорту по місту до 40 кілометрів на годину, та встановили радари на вулицях.

Ще однією особливістю районних рад є співпраця з органами влади за рахунок реалізації місцевих ініціатив та проектів. Наприклад, районна рада пропонує міській раді облаштувати парк, чи зону відпочинку і активна громада активно приймає участь у реалізації даних ініціатив.

Повну версію статті дивіться за посиланням: http://www.eurointegration.com.ua/rus/articles/2015/06/9/7034633/

Поділитись Постом

Post Comment